«Іпостасі кохання»
Так називається програма, яку презентували у Будинку вчених Святослава Семчук та Ганна Середенко. Цей концерт пройшов у рамках засідання Київського Вагнерівського товариства і був присвячений 194 й річниці від дня народження композитора. На початку вечора Марина Черкашина-Губаренко, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв, розповіла присутнім про долю Ріхарда Вагнера, про його палке кохання до Матільди Везендонг. А після цікавої історії про маестро прозвучали твори, що оспівують різні грані людського кохання. Та оскільки Вагнер камерно-інструментальної музики не писав, то Святослава Семчук запропонувала до уваги публіки послухати п’єси Клода Дебюссі, Жюля Массне, «Поему» Ернеста Шоссона та запальні «Циганські наспіви» Пабло Сарасате. До речі, останній твір настільки віртуозний i технічно складний до виконання, що скрипалька, яка ось- ось має стати мамою, виконуючи його, сильно ризикувала. Але Святослава не з полохливих і навіть вагітною не припиняє активно виступати у концертах, записує у студії музичні твори і взагалі пані Семчук пообіцяла своїм прихильникам після пологів швидко повернутися у «стрій».
На цьому вечорі відбулася презентація дуету: Святослава Семчук — Ганна Середенко. Але назвати його новоспеченим — не зовсім вірно, бо дев’ять років тому, коли обидві виконавиці вчилися у аспірантурі Національної музичної академії, вони підготували великий концерт, який, на жаль, тоді не відбувся. Потім кожна виконавиця пішла своїм творчим шляхом. Вони обидві у своєму активі мали перемоги на міжнародних конкурсах, виступи за кордоном... А ще зрозуміли і гірку істину, що вдома гроші платять музикантам, коли вони приймають участь у комерційних шоу-проектах. Камерну музику, особливо, якщо йдеться не про класичні хіти, а про твори, що змушують слухача замислитися, можна виконувати або безплатно, або за свої кошти. Тому Святослава i Ганна об’єднали свої творчі мрії та плани, бо вони як справжні партнери «дихають одним творчим повітрям». І ця особлива радість взаєморозуміння музикантів дуже добре відчувається слухачами.
Цікаво, що програма «Іпостасі кохання» була підготовлена усього за тиждень. Спочатку планувалося виконати квінтет Сезара Франка, але троє молодих інструменталістів, які мали грати разом із Святославою та Ганною, несподівано відмовилися (поїхали на заробітки). Отож довелося Середенко та Семчук самим рятувати становище, аби не зірвати концерт. На вечорі вони виконали твори так натхненно, на єдиному подиху, що для аудиторії Будинку вчених цей концерт став немов ковтком свіжого повітря у нинішню травневу спеку. Публіка дуже тепло сприйняла гру артисток і закидала їх квітами. Звичайно, завдяки техніці, в наш час можна насолоджуватися музичними шедеврами у виконанні світових зірок, не виходячи із дому. Але справжній меломан завжди прагне відчути, як на твоїх очах народжується мистецтво, і живого концерту ніколи не замінить жодний найдосконаліший запис.
