Картини-лабіринти від... кандидата фізико-математичних наук

У Галичині «яськами» називають маленькі подушки. Багато таких різнокольорових тканих подушок можна побачити цими днями у Львівському палаці мистецтв. Їх виткала і намалювала картини, які експонуються в цьому ж залі... доцент Львівського національного університету імені І. Франка, кандидат фізико-математичних наук, викладач кафедри прикладної математики Ольга КОССАК, яка обрала для себе творчий псевдонім Ева Гата.

Ця жінка не має мистецької освіти, але не перестає дивувати своїм творчим потенціалом. Ева Гата уже відома багатьом як автор художньо-філософських творів. Писати і малювати вона почала уже в зрілому віці, й та потужна енергія раціонального та емоційного вибухнула кольором, символами, своїм власним почерком і своїм оригінальним, справді математичним мисленням. Художниця віддає перевагу рослинним формам, елементам пейзажу, насамперед урбаністичного, і символам лабіринту, який простежується в багатьох картинах.

«Лабіринт — це така конструкція, яка не має ні тупиків, ні розгалужень. Це — одна-єдина стежка, яка веде до центру й виводить із центру, — пояснює мисткиня. — Лабіринт складний тим, що дуже складно дійти до центру. По цій дорозі можуть бути ідеї, розчарування, а коли доходимо до центру, то потрапляємо в такий тупик, де дістаємо одкровення, й коли виходимо з нього, мусимо його зматеріалізувати, бо якщо не вкладемося в матеріальну субстанцію, то наші думки не будуть нічого варті».

Особливу роль у її  насичених барвами творах відіграє ілюзія світла. «Вони творять подвійне враження. З одного боку, автор немовби визначає інспірацію світла природними джерелами, а з іншого — виразно тяжіє до трактування світлових потоків у космологічному, нереальному, трансцендентальному вимірі, — ділиться враженнями професор, доктор мистецтвознавства Орест ГОЛУБЕЦЬ. — Ідея світла набирає філософського формату, духовної чистоти, символу добра, неосяжного ідеалу божественного начала. Незважаючи на перепони, що їх намагається творити темрява-зло, у творах Еви Гати панує безмежна віра — всі дороги неодмінно ведуть до світла».

Художниця так і каже: «Малюю для того, щоб дарувати людям світло і тепло душі». І ще її світогляд вирізняється оптимізмом: «Не люблю, коли люди скиглять, — каже мисткиня. — Кожна людина прийшла на світ творцем. Навіть одна людина може змінити світ — якщо піднесе свої вібрації високо, вона стає близька до божественної сутності. Ці вібрації передаються іншим, іде ланцюгова реакція... Хочу сказати ще одну надзвичайно важливу річ: війна в Україні закінчиться тоді, коли всі почнуть розмовляти українською мовою. Ті, що називають себе українськими патріотами і розмовляють російською мовою, ллють воду на чужий млин, вони енергетично допомагають ворогу. Коли ж ми всі перейдемо на українську мову, то почнемо по-інакшому вібрувати, і війна зупиниться». Художниця, вона ж і письменниця, пише про це книжки. Свою дванадцяту книжку «Коріння світла» Ева Гата представила під час відкриття виставки.