Кіно, гроші й хаос

Цього разу мова йшла про розподіл тих жалюгідних решток, які уряд виділив на фінансування кінопроєктів, забравши левову частку під приводом боротьби з коронавірусом.

Отже, наприкінці вересня Держкіно провело 14 пітчинг (конкурсний відбор кінопроєктів, які претендують на державну фінансову підтримку). Загальна сума заявлених бюджетів перевищила 2 млрд грн. Тому для ігрових фільмів широкої глядацької аудиторії умовою було обмеження бюджету до 25 млн грн., для авторських і копродукційних – до 20 млн грн.    

Спочатку презентації оцінювали 13 експертних комісій відповідно числу категорій: “Ігрові повнометражні фільми художньої та культурної значущості (авторські), національні”, “Ігрові повнометражні національні (для широкої глядацької аудиторії)”, “Неігрові фільми національні” тощо. На основі оцінок експертів формувалися рейтинги в кожній категорії. Проєкти, що набирали 35 і більше балів, проходили у друге коло, де автор(к)и знову мали захищати свої ідеї, а експерти – знову голосувати. І, нарешті, перелік переможців мала затвердити Рада з державної підтримки кінематографії. Ґвалт, власне, здійнявся після оприлюднення її рішень.

Бо вони не збіглися з оцінками експертів: частина проєктів, що перемогли по балах у своїх категоріях, лишилася без фінансування, натомість державними грошима ощасливлені ті, що опинилися в рейтингу навіть не в першій десятці. Таке траплялося й раніше, але радше як винятки; цього ж разу винятки стали правилом.

Зокрема, в категорії “Ігрові повнометражні національні” – тобто масове, розважальне кіно – без грошей лишилися “Наші котики 2, або Таємниця жіночого монастиря” (1 місце, режисер – Володимир ТИХИЙ), “Олена Теліга. Неймовірна” (3 місце, Роман БРОВКО), “2014. Вторгнення” (4 місце, Дмитро МАЛКОВ). Натомість отримають фінансове вливання “Батько” (21 місце, Олег МАСЛЕННИКОВ), “Сусідка” (16 місце, Наталя ПАСЕЦЬКА), “Ольга” (15 місце, Клей ШТАУБ), “Скажене весілля 3” (14 місце, Любомир ЛЕВИЦЬКИЙ).

В “Ігрових повнометражних фільмах спільного виробництва, мажоритарна копродукція” 2, 3 і 4 місця посіли відповідно “13 січня” (Антон ГОЙДА), “Життя Антона” (Юлій МИРОНЕНКО) і “Рахувати до десяти” (Олександра БРОВЧЕНКО), однак у мазунчиках – “Киснева станція” (12 місце, Іван ТИМЧЕНКО), “Її б звали Марта” (7 місце, Дарина ТРЕГУБОВА), “Близнюки” (5 місце, Єва НЕЙМАН).

Були спірні рішення і в інших категоріях.

Режисерка Лариса АРТЮГІНА, сценаристка Ірен РОЗДОБУДЬКО, продюсери Юлія СІНЬКЕВИЧ та Андрій СУЯРКО заявили, що виходять зі складу експертних комісій. Колишній голова Держкіна Пилип ІЛЛЄНКО заявив, що на Раду й експертів чиниться тиск з боку Міністерства культури та інформаційної політики. Українська гільдія режисерів та Українська кіноакадемія закликали переглянути результати пітчингу.

Через три дні після оголошення результатів члени Ради виступили з наступним коментарем (подаємо зі скороченнями).

“Загальна сума державної підтримки проєктів, які згідно з рішенням експертних комісій отримали прохідні 35 балів, складає 2 518 797 244,47 гривень. Це в понад 5 разів більше за весь бюджет на фінансування кіногалузі у 2020 році. 

Очевидно, що такий список не міг бути підтриманим через неможливість державою профінансувати усіх переможців.

У зв’язку з ситуацією, що склалася під час 14-го конкурсного відбору, Рада врахувала побажання членів експертних комісій, проте була змушена ухвалити рішення (як це і передбачено Порядком та критеріями творчого відбору), що не повною мірою збігається з їхніми оцінками. Варто зазначити, що до переліку переможців не було включено жодного проєкту, яким експерти поставили середню оцінку менше 35 балів. 

РОБОЧИЙ МОМЕНТ ФІЛЬМУ СЕРГІЯ БУКОВСЬКОГО «ІВАН І МАРТА»

Наступним кроком було виконання Радою вимог Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні", а саме всебічна оцінка за такими критеріями: 

- оригінальність і якість сценарію;

- досвід заявника як продюсера або виробника фільму відповідного жанру - економічні результати (зокрема, касові збори вироблених фільмів), результати участі у вітчизняних або міжнародних кінофестивалях, нагороди, отримані на кінофестивалях, економічну ефективність розповсюдження фільмів в Україні та за кордоном, рейтинги телевізійного перегляду під час трансляції (демонстрації) фільму (фільмів) телерадіоорганізаціями, ефективність продажів (переглядів) у мережі Інтернет та в роздрібній торговій мережі на матеріальних носіях;

- успішну роботу режисера-постановника у зв’язку з його участю у виробництві (створенні) фільмів - результати участі у вітчизняних або міжнародних кінофестивалях, нагороди, отримані на фестивалях, економічну ефективність розповсюдження кінофільмів в Україні та за кордоном, результати дослідження телевізійного перегляду під час трансляції (демонстрації) фільму (фільмів), ефективність продажів (переглядів) у мережі Інтернет та в роздрібній торговій мережі на матеріальних носіях;

- прогнозоване співвідношення вартості виробництва (створення) фільму та якості виробленого (створеного) фільму, строки його виробництва (створення).

Ці критерії діють з 2017 року і під час проведення 14-го конкурсу не змінювалися.

Таким чином до фінального списку переможців потрапило 72 проєкти: 65 фільмів та 7 серіалів. 

Пропонуємо переглянути список переможців.

Мирослав СЛАБОШПИЦЬКИЙ, автор стрічки "Плем`я", що має кілька десятків престижних міжнародних нагород (серед яких – три нагороди Канського кінофестивалю та нагорода Європейської кіноакадемії), світовий кінопрокат, а також десятки мільйонів переглядів на YouTube – отримає фінансування нового проєкту “Антропоцен”, на який світ чекає уже понад 5 років.

Марина СТЕПАНСЬКА разом із продюсером Сергієм ЛАВРЕНЮКОМ розробляють кросмедійний проєкт, який на конкурсі був представлений ігровим фільмом та серіалом. Цього року буде профінансовано саме серіал "Кава з кардамоном", що вже перебуває в знімальному періоді.

Тарас Ткаченко, який подавав на конкурс три проєкти, отримає фінансування на міжнародний документальний серіал "Чорнобиль".

Також отримають фінансування довгоочікуваний дебют "Ти – космос" успішного режисера короткометражних фільмів, номінанта Європейської кіноакадемії Павла ОСТРІКОВА; другий фільм лауреатки цьогорічного Венеційського кінофестивалю (за фільм "Погані дороги") Наталки ВОРОЖБИТ "Демони"; другий фільм лауреата фестивалю в Карлових Варах та володаря “Золотої Дзиґи-2020” (за фільм “Мої думки тихі”) Антоніо ЛУКІЧА “Люксембург, Люксембург”; друга ігрова картина від висуванця від України на “Оскар” Романа БОНДАРЧУКА “Редакція”. 

Були підтримані зі своїми фільмами і режисери, які зі своїми попередніми стрічками здобували для України славу і нагороди на численних міжнародних кінофестивалях, зокрема Єва НЕЙМАН (фільм “Близнюки”), Дар’я ОНИЩЕНКО (фільм “Малевич”). 

Здобули підтримку автори масового кіно: Ахтем СЕІТАБЛАЄВ отримав фінансування для фільму "Мирний 21", Михайло ХОМА (Дзідзьо) – фільму "Де гроші?", Любомир ЛЕВИЦЬКИЙ – фільму "Скажене весілля-3".

Найважче було зробити вибір у надзвичайно сильній секції копродукційних фільмів. Тут Рада вирішила підтримати фільми класика польського кіно Філіпа БАЙОНА; одного з найтитулованіших режисерів Болгарії, українця за походженням Васила БАРКОВА; автора попередньої української копродукції "Ізі" Андреа МАНЬЯНІ; перспективного Юрія РЕЧИНСЬКОГО. 

Надзвичайно високу підтримку отримали секції неігрових фільмів та серіалів. Отримали можливість працювати над своїми фільмами такі визнані майстри документалістики, як Сергій БУКОВСЬКИЙ, Андрій ЗАГДАНСЬКИЙ, Надія Парфан, Олексій РАДИНСЬКИЙ, а також велика кількість молодих перспективних дебютантів із якісними проєктами. Серед аніматорів, які отримали фінансування, – лауреат Берлінського кінофестивалю Степан КОВАЛЬ, один з найкращих сучасних українських анімаційних режисерів Анатолій ЛАВРЕНІШИН та молода і перспективна режисерка, яка вже була відзначена на кількох міжнародних кінофестивалях, Анастасія ФАЛІЛЕЄВА".

Дійсно, тепер можуть бути реалізовані задуми по-справжньому талановитих авторів і авторок: цьому можна й треба радіти. Так само варто додати, що згідно з частиною 6 статті 9 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» та з пунктом 18 Порядку критеріїв проведення творчого конкурсу, оцінки експертних комісій мають суто рекомендаційний характер, а отже, Рада може брати їх до уваги, але не керуватися ними при ухваленні рішень. А втім, претензії кінематографістів полягають у тому, що Рада прийняла нові правила вже після проведення другого туру та не вмотивувала своїх рішень по кожному проєкту окремо. Окрім того, проєкти на кшталт “Скаженого весілля 3” цілком могли б бути профінансованими за приватні кошти.

А втім, справа не в окремих персоналіях. І кричущий брак коштів, і непрозорість рішень – це все наслідки хаосу в державному управлінні загалом і у фінансуванні культури зокрема. Те, шо раніше було лише окремими недоліками, після приходу теперішньої влади стало більше схожим на катастрофу. І не схоже, що ситуація поліпшиться у найближчі роки.

Дійсно, тепер можуть бути реалізовані задуми по-справжньому талановитих авторів і авторок: цьому можна й треба радіти. Так само варто додати, що згідно з частиною 6 статті 9 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» та з пунктом 18 Порядку критеріїв проведення творчого конкурсу, оцінки експертних комісій мають суто рекомендаційний характер, а отже, Рада може брати їх до уваги, але не керуватися ними при ухваленні рішень. А втім, претензії кінематографістів полягають у тому, що Рада прийняла нові правила вже після проведення другого туру та не вмотивувала своїх рішень щодо кожного проєкту окремо. Крім того, проєкти на кшталт «Скаженого весілля 3» цілком могли б бути профінансованими за приватні кошти.

А втім, річ не в окремих персоналіях. І кричущий брак коштів, і непрозорість рішень — це все наслідки хаосу в державному управлінні загалом і в фінансуванні культури зокрема. Те, шо раніше було лише окремими недоліками, після приходу теперішньої влади стало більше схожим на катастрофу. І не схоже, що ситуація поліпшиться в найближчі роки.