Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Кіносенсація періоду перебудови

15 листопада, 00:00
КАДР ІЗ ФІЛЬМУ «ПОКАЯННЯ»

20 років тому на екрани вийшов фільм грузинського кінорежисера Тенгіза Абуладзе (1924 — 1994) «Покаяння»

Це був фінальний фільм кінотрилогії, куди ввійшли ще два шедеври: «Мольба» й «Древо бажання». Фільм знімався довго й важко, з великими паузами, цілих чотири роки, з 1981-го по 1984-й; потім ще два роки відбувався монтаж, пишуть РIА «Новости». У 1986/87 роках (у розпал перебудови) фільм вийшов до глядача й відразу став культурною сенсацією часу.

Минали останні роки існування СРСР, але про це ще ніхто не здогадувався. Ми жили спільною історією країни й пам’яттю. І фільм грузинського режисера про Грузію став фільмом про всіх нас. У гротескній і одночасно ліричній формі перед нами з’явилася країна часів терору 30-х років, і цей терор був поданий як усього лише одна з форм сімейного побуту диктатора Варлама Аравідзе, який успадкував владу від свого тирана-батька.

От що було жахливо. Привабливий диктатор у пенсне — схожий одночасно на Берію й оперного співака — творив насильство між музикою, віршами, любов’ю й застіллями. І смерть починалася саме в цій красивій квартирі, наповненій прекрасними речами, милими діточками й гарними жінками. Кривавий водоспад стартував iз цього ажурного балкона, з якого грузинський дуче звертався з промовами до народу.

Роль диктатора блискуче зіграв актор Автанділ Махарадзе. Він же зіграв і роль сина, який заплутався у фальші й розбещений будинком крові юного Авеля. Фільм «Покаяння» закінчувався страшною сценою — син розривав руками могилу тирана-батька й, витягши забальзамований труп, викидає його з могили на звалище. Нечуваний жест для грузинів, де пошана до батьків і дідів священна. Фільм приголомшив глядачів.

Коментуючи власний твір, режисер Тенгіз Абуладзе говорив: «Зло, що прийшло до влади, це тупик. Соціальне зло, яке прийшло до влади, настільки руйнівне, що може покарати саме себе — от як потрібно розуміти образ Варлама. До речі, прізвище Аравідзе — від грузинського «аравін», що означає «ніхто», пустота, посередність, яка зуміла взяти гору над людьми завдяки особистій підступності, ницості й вседозволеності. Узурпатор Варлам прагне привласнити собі слідом за владою земною, так само й духовну, прагне підмінити собою Бога. Важливою у фільмі є сцена, де його син Авель вирішує прийти на сповідь і зустрічає в храмі таємничу особу в чорній сутані. Авелю на всі його нещирі нарікання й фальшиве розкаяння відповідає диявольський знайомий смішок: це все він, Варлам Пустота — христопродавець, христоїд... На сповіді його м’ясоїдний рот всмоктує шматки риби в жадібну глибину, а риба, як відомо, один із древніх поетичних символів Христа. А потім на руках у Авеля опинився риб’ячий скелет, обгризений батьком».

Якщо сцена наруги над могилою стала чорною кульмінацією фільму, то світлим образом «Покаяння» став легендарний епізод, який зіграла велика грузинська актриса Веріко Анджапарідзе. Ті, хто бачив фільм, легко його пригадають... У фіналі фільму літня мандрівниця запитує, яка дорога йде до храму й, отримавши відповідь, сама себе запитує: кому потрібна дорога, яка не веде до храму?

Між тим Абуладзе, знімаючи фантастичну притчу, виявився провидцем. Пройшло всього кілька років, і труп минулого був викопаний із землі й викинутий на звалище історії. Метафора наповнилася плоттю. І от що жахливо. Саме Грузія першою пожвавила кіно: до влади прийшла інтелігентна людина, син знаменитого батька, поет, між іншим, Звіад Гамсахурдія й насильство знову почало надходити на нещасну землю з квартири, сповненої музикою й віршами. Пам’ятаю перший вчинок президента Звіада, що вразив мене: народний обранець наказав переселити з тбіліського зоопарку на свою дачу павичів і парочку леопардів. І закінчилася влада поета так само, як у фільмі: труп самовбивці Гамсахурдія був викопаний із землі перед об’єктивом кінокамери. Потім прилюдно була зламана кришка труни і на весь світ показане тіло: дивіться, він дійсно мертвий. Виявилося, що Абуладзе —пророк.

Грузія швидше проживає будь-який відрізок часу. Як маленька яскраво-червона рибка-лоцман, пливе вона перед Левіафаном Росії, подаючи сигнали небезпеки, а легендарний фільм «Покаяння» знову виходить у широкий прокат.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати