Коротко / КУЛЬТУРА

Котіяр зніметься в стрічці про Бетмена

Відома акторка Маріон Котіяр зніметься у фільмі Крістофера Нолана «Воскресіння Темного лицаря». Про це повідомляє сайт Collider із посиланням на французьку газету Le Figaro. У нотатці також наголошується, що нині Котіяр чекає на дитину. Тому 2011 року вона має намір знятися лише в одному фільмі, і її вибір припав саме на нову картину про Бетмена. Раніше Котіяр уже співпрацювала з Ноланом — акторка виконала одну з ролей у фантастичному фільмі 2010 року «Початок», пише lenta.ru. «Воскресіння Темного лицаря» — завершальна частина трилогії Нолана про Бетмена. Головного героя в новому фільмі зіграє Крістіан Бейл, який виконував цю роль і в двох попередніх частинах. Уже відомо, що Бетменові цього разу протистоятимуть жінка-кішка (Енн Гетевей) та Бейн (Том Гарді). Також у фільмі знімуться Майкл Кейн, Гарі Оджман, Морган Фріман і Джозеф Гордон-Левітт. Зйомки фільму розпочнуться в квітні-травні та триватимуть до листопада 2011 року. Картина має вийти в прокат у липні 2012 року.

«Казкова карта України»

Всеукраїнське художнє агентство «Традиція» приступило до створення казкової карти, яка об’єднає всю інформацію про місця народження героїв українського фольклору та сучасних казок.

Одними з перших героїв стануть відомі українські богатирі Кирило Кожум’яка й Котигорошко, коротун Незнайко, а також Коза-дереза, чиє місце народження приписується Київській області, повідомили організатори проекту.

На віртуальній казковій карті будуть вказані місця, де встановлені пам’ятники, проходять свята, присвячені народним героям, а також розміщені легенди, що підтверджують появу того чи іншого героя у цьому місті чи області.

Зі слів авторів проекту «Казкова карта України», вони досягли угоди з колегами з Москви, що створюють російський варіант подібної карти, домовившись обмінюватися інформацією про нових учасників своїх проектів і легендами, знайденими регіональними істориками та краєзнавцями.

Творці казкових карт зазначають, що ця угода допоможе уникнути появи одних і тих самих героїв на обох картах, а також посилить спільний пошук нових слідів в історіях про казкаря і казках. Головна мета соціального проекту — популяризація українських казок. Всеукраїнське художнє агентство «Традиція» виступило автором проекту. Палестинський художник Джамаль Бадан, котрий проживає в Україні, малює найбільшу картину в країні: висота полотна — 15 метрів, ширина — 20 метрів. Своє творіння автор називає «Ноєвим ковчегом», який має врятувати людство від ворожнечі.

Київський фестиваль у новому «форматі»

Кіноексперти, члени програми «Золотой глобус», Венеціанського кінофестивалю та кінофестивалю в Палм Спрінгс, займуться відбором фільмів для Київського міжнародного кінофестивалю. Про це «Дню» повідомили організатори КМКФ. Програмну дирекцію III Київського міжнародного кінофестивалю, який відбудеться з 2 по 8 червня, очолила Елеонора Граната Дженкінсон (вона сім років була продюсером і членом відбіркової комісії Венеціанського кінофестивалю).

«Київський фестиваль ще молодий, але амбітний, зазначила ДЖЕНКІНСОН. Добре що дирекція робить ставку на гарне кіно. Спільними зусиллями ми зробимо насичену програму, гідну передових кінофестивалів». Під її керівництвом Третій КМКФ представить дві конкурсні програми і більш як 13 позаконкурсних. Усього за час кінофестивалю мешканці та гості столиці України зможуть побачити понад 150 фільмів.

До комісії кінофестивалю увійшли такі компетентні міжнародні кінознавці, як відбірник «Золотого глобуса» Сергій Рахлін і програмер кінофестивалю в Палм Спрінгс Аліса Саймон, кінознавець, член Спілки кінематографістів України, автор понад 20 документальних фільмів Оксана Трощановська.

Нагадаємо, що вперше Київський міжнародний кінофестиваль проходив у 2009 році, а його президентом був популярний український актор Богдан Ступка (у грудні 2010-го Богдан Сильвестрович відмовився від президентського крісла кінофоруму). У програмі КМКФ були представлені 37 фільмів із 25 країн. Найкращим фільмом визнали картину «Турне» сербського режисера Горана Марковича. Минулого року головний приз отримала драма «Бабай» турецького режисера Аталая Ташдікена, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.

Шепіт ароматів

У галереї «Мистець» проходить виставка двох київських художників — Миколи Кононенка й Яни Антонової — батька й дочки. Експозиція виглядає вишукано-гармонійною тому, що творчі манери митців (особливо на перший погляд) досить близькі. Це сріблясто-рожеве, світлоносне й легке малярство враження й настрою, відчуття й натяку або, користуючись темами й образами власне картин, — шепотів і ароматів. Пізнаваність цілком життєвих, навіть житейських сюжетів у даному випадку оманлива. Справа, звичайно, не лише в запашних травах і у мрійникові (мрійниці) й не лише в яблуках, пишності яких присвячено цілу малярську епопею Миколи Кононенка («Яблунева доріжка», «Яблука нашого саду», «Дарунок осені»). Для того щоб передати це дуже необхідне «щось ще», митці йдуть різними шляхами. Яна Антонова звертається до символів чи алюзій, інколи якнайтонкіших, до класичного мистецтва («У саду», «Проліски», «Латаття»). А Микола Кононенко немовби повертає свою реальність «довкола осі» — й відкриває глядачеві її потайний (і вічний) бік («Срібне літо», «Шепіт трав»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.