Коротко / КУЛЬТУРА

«Речі з колекції»

Так назвала Наталія Пухінда свою виставку, яка проходить у арт-галереї «Зелена канапа». Після багаторічної перерви (з 1993 р.) вона вперше представила львів’янам 17 натюрмортів, основу яких складають старовинні речі стилю арт-деко з колекції відомого антиквара Івана Турецького — чоловіка художниці. Наталія Пухінда народилася у Кіровограді. 1975 року закінчила Одеське державне художнє училище ім. М.Грекова, а з 1976 по 1982 рр. навчалася у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. Член Національної спілки художників України. Майстриня переконана, що вивчати історію старого Львова можна не лише гортаючи сторінки книжок чи відвідуючи музеї, а й колекціонуючи антикварні речі. Художниця пояснила, що малювати натюрморти з антикваріату вона почала не випадково: вдома було багато старовинних речей, які приносив її чоловік, а маленькі діти змушували її сидіти в хаті, бо потребували догляду. Мабуть, тому малювати почала те, що бачила — переставляючи та створюючи різні композиційні комбінації з антикварних речей, які сильно її захопили... «Закінчена мелодія», «Капелюшки», «Кохання — це егоїзм удвох»... — такі загадково-таємничі назви картин Пухінди, повідомляє Любов ДОЛІД.

«Реквієм» для співачки

На честь 90-річчя Ірини Маланюк — славетної оперної співачки — зі сцени Львівської філармонії прозвучала музика Джузеппе Верді. Його відомий «Реквієм» виконали солісти Віденської та Мюнхенської опер — сопрано Вікторія Лук’янець, мецо-сопрано Зоряна Кушплер, тенор Шалва Мурерія, бас Тарас Конощенко, а також хористи капели «Думка» в супроводі симфонічного оркестру Львівської філармонії під орудою Володимира Сіренка. — Вечір Ірини Маланюк (яку вважають однією з найвидатніших оперних співачок другої половини ХХ ст., зокрема, за блискуче виконання вагнерівського репертуару) у Львові — надзвичайна подія, — розповіла «Дню» Вікторія Лук’янець. — Так рідко буває, щоби двічі на день (під час ранкової репетиції й на вечірньому концерті) звучав «Реквієм» — надзвичайно складний твір, складніший за всі опери Верді. Ми віддали концертові всю душу. У залі панувала надзвичайна атмосфера. Здавалося, наш виступ відбувався за Божого благословення. Я щаслива, що ми спромоглися передати публіці те, чого нас вчили Єлизавета Чавдар, Анатолій Солов’яненко та Євгенія Мірошниченко. Нагадаємо, Ірина Йосипівна Маланюк (народилася 29.01.1919 р. у м. Станислав, тепер — Івано-Франківськ) — оперна та концертно-камерна співачка (меццо-сопрано). Вокальну освіту здобула в Адама Дідура у Львові та Анни Бар-Мільденбург у Відні. Вдосконалювала свою майстерність у «Моцартеумі» у Зальцбурзі. Дебютувала на львівській сцені 1939-го в партії Амнеріс («Аїда» Дж. Верді), була провідною солісткою Цюріхської, Мюнхенської та Віденської опер. Двічі (в Німеччині та Австрії) отримувала титул «Kammersangerin» —як краща співачка. Виступала в багатьох містах Європи та Америки. Співпрацювала з видатними диригентами, серед яких — Г. фон Караян, В. Фуртвенглер, Б. Вальтер, Д. Мікропульос, А. Родзінський, К. Бем, Г. Сваровскі, Дж. Шолті, К. Краус, А. Клюїтанс. Володіла незвичайного тембру, сили й гнучкості голосом широкого діапазону, найвищою технікою співу, винятковим артистичним обдаруванням. Здобула визнання блискучої вагнеристки. Оперну кар’єру завершила в 50 років. Неабияку популярність здобула і як камерна співачка. Останній концерт Маланюк, який складався з творів українських авторів та народних пісень, відбувся у Відні 1976 року. У 1970—1989 рр. — професор Вищої школи музики в Граці. Створила стипендіальний фонд для найталановитіших випускників Вищої школи музики і сценічного мистецтва. З 1991-го щороку проводила курси інтерпретації співу для студентів Львівської музичної академії ім. М. Лисенка. Почесний професор Львівської музичної академії. В оперному репертуарі виконавиці було понад 80 партій, зокрема Амнеріс, Азучена, Леді Макбет («Аїда», «Трубадур», «Макбет» Дж. Верді), Ізольда, Брангена, Фріка, Магдалена («Трістан та Ізольда», «Золото Рейну», «Валькірія», «Нюрнбергські мейстерзінгери» Р. Вагнера). Серце Ірини Маланюк зупинилося 25 лютого цього року, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.