Коротко / КУЛЬТУРА

У пошуках абсолюту

У «Ann Gallery» проходить персональна виставка київського художника Дмитра Філатова — його живопис, графіка та декоративно-прикладне мистецтво (тарілки з малюнками). Цей майстер лаконічний, виразний та іронічний — у графіку («Гніздо», «Не сьогодні»), а його живописні пошуки переходять у площину абстракції та супрематизму («Поле. Весна»). Тексти (які, до речі, і раніше нерідко виникали) тепер стають важливою складовою роботи — довгий підпис, повноправне з графічною або живописною частиною «пояснення» або навіть вірш у кілька строф (тут уже важко розібратися, що первинне) — «Сни. Час і Смерть говорять однією мовою», «Зараз весна, і я ні про що не жалкую. На вулицях трохи брудно, зате ти, як і я, йдеш однією з них...». Безліч назв зі словом «ідея» («Ідея Неба», «Ідеї весни», «Ідея пейзажу», «Ідея Бога») і достаток ангелів, як учасників подій, також навряд чи випадковий — колишня магія мегаполіса, його незатишних квартир і пронизливих околиць, явно поступилася пошуку певного абсолюту. До речі, змінилися і погляди художника — відтепер він вважає за краще дивитися на події та героїв навіть не ззовні, а з висоти («Не так, як ти, але втомився», «Трохи неба»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА, фото автора.

Комп’ютерний Висоцький

Творці 4-серійного фільму про Володимира Висоцького не планують доручати головну роль комусь із конкретних акторів, а збираються представити барда у вигляді комп’ютерного образу, створеного на основі фотографій і кінозйомок, повідомляє lenta.ru. Про це у інтерв’ю «МК» заявив автор сценарію картини, син актора Микита Висоцький. За його словами, для «пожвавлення» образу Висоцького планується залучити до роботи над фільмом фахівців із комп’ютерної анімації, які займалися оформленням відеоряду стрічки «Загадкова історія Бенджаміна Баттона». У фільмі реально оживуть фотографії Висоцького. Цю інформацію підтвердив і режисер фільму Ігор Волошин. «Ми плануємо в роботі застосувати технології, які раніше не застосовувалися, — так зване анімування героїв», — уточнив він, і додав, що всі другорядні ролі гратимуть іноземні актори. Раніше повідомлялося, що на роль Висоцького претендували Володимир Машков, Володимир Вдовиченков і Сергій Безруков. Зіграти батька було запропоновано і самому Микиті Висоцькому, але він відмовився. «Я не знаю, хто б міг зіграти батька. Та й навіщо? Хотілося, щоб у фільмі він був справжнім, природнім. Живим», — наголосив він.

Вистави сімома мовами

Свій 71 сезон Вінницький академічний обласний театр ляльок зустрів одразу кількома прем’єрами. Першою з них була «будівельна»: на кошти, виділені владою регіону, а це загалом 710 тис. грн., модернізували фойє, оновили глядацьку залу, майстерні, придбали нові меблі. Юних же глядачів служителі Мельпомени порадували виставою «Тільки цур не гніватись», котру переклав та поставив Микола Ніколюк. На черзі ще одна прем’єра — «Курочка Ряба», яку втілить у життя полтавчанин Олександр Іноземцев. Далі ж стелитимуться подільським лялькарям гастрольні шляхи-дороги до Астрахані та Волгограду. Загалом артисти грають вистави одразу сімома мовами: українською, англійською, російською, італійською, польською, молдавською та румунською, то ж закордонні мандри для них не новина, повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.

Концерт-прем’єр

20 жовтня в Національній опері України прозвучать твори азербайджанських композиторів. Цей вечір відбудеться в рамках циклу «Концерт-прем’єр» і буде присвячений Дню незалежності Азербайджану. Його організували Посольство Азербайджанської Республіки в Україні, Фонд Гейдара Алієва, а також міністерства культури та туризму двох країн. Автор творчого проекту — диригент Герман Макаренко. На концерті музикантами Симфонічного оркестру Національної опери будуть виконані твори У. Гаджибекова, К. Караєва, Ф. Бадалбейлі, Г. Ханмамедова, М. Магомаєва й інші. У програмі візьмуть участь відомі артисти Азербайджану, а більшість творів уперше прозвучать в Україні, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.