Коротко / КУЛЬТУРА

Новий сезон Ла Скала

У знаменитому міланському театрі презентували оперу Ріхарда Вагнера «Трістан та Ізольда». Ця прем’єра відкрила новий сезон у «храмі музики», як іменують Ла Скалу, повідомляє ІТАР-ТАРС. У королівській ложі знаходилися президент республіки Джорджо Наполітано, емір Кувейту Шейх Сабах аль-Ахмад аль-Сабах та інші почесні гості. У залі театру були присутні 20 міністрів італійського уряду на чолі з віце-прем’єром і міністром культури Франческо Рутеллі, парламентарі, представники бізнесу та світу мистецтва. Вистава тривалістю п’ять годин (!) ішла німецькою мовою і неодноразово зупинялася оплесками. Після закінчення дії глядачі влаштували артистам 15-хвилинну овацію. Особливий успіх випав на долю маестро Даніеля Баренбойма, нового головного диригента театру, який підписав контракт до 2013 року, і виконавців головних партій — Яна Сторея (Трістан) і Вольтрауд Меєр (Ізольда).

Голова Толкієна прикрасить бібліотеку

Наступного року Бодлеанська бібліотека Оксфордського університету прикраситься новими горгуліями, одна з яких зображатиме письменника Джона Рональда Руела Толкієна, повідомляє lenta.ru. Дизайн нових горгулій, як пише The Times, вигадали школярі. Толкієн, автор «Хоббіта» і «Володаря кілець», викладав у Оксфорді з 1925 по 1959 рр. Окрім Толкієна діти хочуть бачити горгуліями птаха додо і дикого кабана. Дев’ять горгулій, які є зараз, сильно постаріли, й університет не має у своєму розпорядженні відомостей, коли вони були встановлені на будівлі Бодлеанської бібліотеки і як виглядали спочатку. Нагадаємо, старі будівлі Оксфордського університету прикрашають сотні горгулій, що мають вигляд велетнів, драконів, демонів і викладачів.

Арабський слід да Вінчі

Вчені з італійського університету К’єті заявляють, що виявили ще один доказ на користь теорії про арабське походження Леонардо да Вінчі, пише британська газета The Telegraph. Дослідивши відбиток пальця, залишений художником на картині «Портрет дами з горностаєм», що зберігається в музеї польського міста Краков, вони виявили характерний завитковий візерунок папілярних ліній. «Такий візерунок є у 60 відсотків уродженців країн Близького Сходу», — повідомив голова групи дослідників, професор Луїджі Капасса. Для того, щоб отримати матеріал для дактилоскопічної експертизи, вчені з університету К’єті протягом трьох років дослідили понад 250 документів і картин, що мають відношення до да Вінчі. Найбільш чіткий відбиток пальця Леонардо було знайдено на «Портреті дами з горностаєм». Раніше в 2007 році дослідження цього відбитка дозволило атрибутувати полотно як роботу самого Леонардо, а не когось із його учнів. Версію арабського походження генія Ренесансу підтримує і директор музею автора «Джаконди» в місті Вінчі. «Ми маємо документи, що дозволяють висунути припущення, що принаймні один із батьків Леонардо був вихідцем із Близького Сходу, — повідомив він. — Точно відомо, що мати Леонардо не була уродженкою Вінчі. Вона носила ім’я Катеріна, поширене в той час серед жінок, вивезених у Тоскану з арабських країн». У вчених практично немає достовірної інформації про батьків Леонардо да Вінчі та про ранні роки його життя.

Інтернаціональний Фігаро

На сцені Львівської опери проходять гастролі варшавського Великого театру «Народової опери». Поляки презентували «Севільський цирульник» Россіні — свою минулорічну прем’єру. Ця опера написана Дж. Россіні за сюжетом прославленого французького драматурга П. Бомарше. Серед безлічі інтерпретацій, що не сходять із сцен поважних театрів понад сто років, інтернаціональна версія з Варшави займає окреме місце: постановка та декорації — італійські, диригент-постановник — американець, оркестранти — найкращі польські музиканти. Глядачі з цікавістю слідкували за пригодами героїв відомого твору: залицяннями графа Альмавіви до вихованки лікаря Бартоло — Розіни, уроки музики від дона Базиліо, веселі ситуації від спритного цирульника Фігаро та інш. Усі персонажі вистави були одягнені в оригінальні костюми — сучасні пародії середньовічних іспанських уборів. Цікавий експеримент продемонстрував диригент Віл Крутчфілд (Will CRUTCHFIELD): звучав акомпанемент акторам на клавесині в паузах оркестрового супроводу, що надавало постановці динамізму, повідомляє Євген КРАВС.