Коротко / КУЛЬТУРА

«Європейські міські пейзажі»

Так сухувато, але вичерпно Олена Леус назвала свою персональну виставку в галереї «Акварель». Однак це живописні подорожі в трьох різних напрямах (не в географічному, а в жанровому значенні). Перший напрям — це милування традиційною туристичною красою і визначними пам’ятками Венеції, Парижа, Амстердама («Амстердам») — і Києва («Андріївська церква»). А другий — мандрівка в пошуках колоритних і привабливих «куточків», які відкривають виключно для себе, і не на екскурсії, а під час неквапливої прогулянки («Майстерня», «Французьке кафе», «Ресторан Папіллон», «Вечір»). І, нарешті, напрям третій — виключно емоційний і суто поетичний, коли грань між реальним враженням і мрією розмивається і поступово зникає («Італійський пейзаж»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА .

Нова версія «Війни і миру»

Британська видавнича фірма HarperCollins у квітні випустить нову версію «Війни і миру» Льва Толстого. Як пише lenta.ru з посиланням на газету The Sunday Times, в основу публікації покладена одна з ранніх чернеток роману, закінчена Толстим у 1866 році (публікація канонічної версії роману завершилася в 1869-му). З твору, пише видання, вилучені всі «важкі місця»: все написане французькою, просторові описи битв і філософські міркування. Крім того, в альтернативній версії залишаються в живих князь Андрій Болконський і Петя Ростов. Проте, нарікає оглядач газети Річард Брукс, Наташа Ростова все ж виходить заміж за млявого П’єра Безухова, а не за енергійного князя Андрія. Видавці розраховують, що «полегшена» версія «Війни і миру» буде корисна передусім студентам, які вивчають Толстого. Крім того, за їхнім задумом, її прочитають ті, кого лякав об’єм і «похмурий» фінал канонічної версії. Російською мовою ця рання чернетка роману була видана в 2000 році. Публікація викликала запеклі суперечки, оскільки видавці наполягали на тому, що саме опублікована версія є «справжньою «Війною і миром», адже це текст самого Толстого — ще не правлений редакторами і жодного разу ним не переписаний.

Куди йдуть «кіношні» гроші?

Лише третину бюджетних коштів, виділених на зйомки українського кіно 2006 року, було використано, заявив глава комітету Верховної Ради з питань культури та духовності, голова Національної спілки письменників України Володимир Яворівський на прес-конференції в понеділок у Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна. «Навіть виділяючи ту мізерну суму 59 млн. грн. минулого року і 59 млн. грн. цього року на зйомки кіно, створюється такий трагічний парадокс: із цих жалюгідних коштів використовується лише третина», — зазначив В. Яворівський. За його словами, основна причина в тому, що «Кабінет Міністрів прирівняв закупівлю кіно як кінцевого продукту до того, як держава закуповує овес, цеглу й тому подібне», що приводить до необхідності на кожному етапі створення фільму провести тендер. «Який це тендер, між ким і чим?», —дивується депутат. В. Яворівський зазначив, що в зв’язку зі складністю процедури багато хто «просто махає рукою на ці кошти» і, якщо й знімає кіно, то, по можливості, за гроші зібрані власними силами, а державні кошти «пропадають». Депутат зазначив, що хоча, згідно із законом, ці гроші повинні повертатися до держбюджету, куди вони діваються, насправді невідомо. «Куди діваються ці гроші — ніхто не знає», — зазначив В. Яворівський, підкресливши, що на сьогодні, хоча вже закінчується другий місяць 2007 року, «жодної копійки з бюджету Спілкa письменників не отримала, і жодна зі спілок не отримала, Міністерство культури також не отримало». В. Яворівський пообіцяв через два тижні з початку нової сесії Верховної Ради зробити депутатський запит з цього приводу, а також повідомив про те, що його комітетом розроблено і подано законопроект, який може змінити ситуацію. У той же час депутат висловив сумнів, що «цей склад Верховної Ради, ця більшість, яка є, так легко цей законопроект проголосує».