Коротко / КУЛЬТУРА

На місце Жолдака чотири претенденти

На місце колишнього художнього керівника й директорів Харківського театру імені Т. Г. Шевченка скандально-відомого режисера Андрія Жолдака, який розірвав контракт із обласною владою, вже претендують чотири провідні українські режисери. З можливими кандидатами зараз проводять переговори і, можливо, що через один-два тижні нового художнього керівника буде представлено творчому колективу. Тепер театр не матиме єдиного керівника, оскільки посаду директора, підписавши контракт на два роки, зайняла Маргарита Сакаян. Окрім того, серйозно зайнявшись проблемами театру, керівництво регіону та міста вирішило відреставрувати будівлю театру, яку понад 40 років не ремонтували, за кошти держбюджету, про що вже домовлено з Міністерством культури. Для оптимізації спільної роботи голова Харківської облдержадміністрації Арсен Аваков дав завдання керівництву театру розробити бізнес-план на 2006 рік. У ньому обов’язково повинне бути відображене наступне: залучення коштів меценатів, здача великого залу в оренду та гастрольна діяльність. Йдучи на зустріч побажанням молоді, губернатор попросив також розглянути можливість безкоштовного відвідування студентами одного-двох спектаклів на тиждень за рахунок спонсорської допомоги. Про зарплату працівники театру можуть не турбуватися весь наступний рік, повідомляє Марина ГОЛІНА , Харків.

Рушниковий вернісаж

У суботу в Національній спілці майстрів народного мистецтва відкриється виставка «Тканий рушник».У ній братимуть участь майстри ткацтва з багатьох регіонів України: Івано-Франківщини, Київщини, Косова, Києва, Луцька, Львова, Полтави, Чернівців та ін. Основна мета виставки — демонстрація стану сучасного українського народного ткацтва, збереження давніх регіональних традицій виготовлення тканого рушника, а також активізувати творчість майстрів народного ткацтва. Як повідомили організатори, під час експонування виставки буде проведено круглий стіл за участю майстрів ткацтва, мистецтвознавців, науковців — дослідників сучасного народного ткацтва та музейних працівників.

Театральний Київ

В агентстві УНІАН Ярослав Биструшкін — викладач Академії підготовки керівних кадрів у галузі мистецтва в агентстві і депутат Київради презентував свою книгу «Театр і місто».

— Ця книжка є результатом наукового дослідження процесу виникнення та становлення сучасних київських театральних колективів та театрів-студій. Близько тисячі екземплярів цієї книжки ми безкоштовно передамо до навчальних закладів, які готують працівників сфери культури та мистецтв, — сказав автор.

За його словами, нині в Україні відбувається театральний бум, але системної спеціальної літератури бракує. Через рік Ярослав Биструшкін планує видати ще одну книгу про продюсування і маркетинг театрів на базі курсу, який він викладає в Академії. А книжка «Театр і місто» зараз перекладається англійською мовою і «це буде маленький ланцюжок, щоб Київ перетворився у європейську столицю культури».

«Мартин Боруля» по-волинськи

17 грудня у Театрі ім. І. Франка відбудуться гастролі Волинського обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.

Нині в репертуарі цього відомого колективу 14 вистав різних жанрів. Київській публіці волиняни презентують свою найкращу роботу попереднього сезону — комедію «Мартин Боруля», поставлену режисером Петром Ластівкою за відомою п’єсою І. Карпенка- Карого. У цій роботі постановнику та акторам вдалося цікаво інтерпретувати класичний текст, зробивши це з величезним тактом до оригіналу, і, разом із тим з гумором провести паралелі з сьогоднішніми реаліями. Якщо на початку вистави глядачі регочуть, спостерігаючи за намаганнями Мартина Борулі (Олександра Якимчука) отримати дворянський титул, комічно приміряючись, як він стане справжнім паном, українцем високого польоту, то у фіналі його герой набуває рис трагедійності.

Ця вистава приваблює публіку злагодженою грою всієї акторської команди: Надії Федченко (Палажка), Адама Даценко (Омелько) та інші. Волинська версія «Мартина Борулі» отримала захоплені епітети навіть із вуст найсуворіших критиків. Вони показували свою постановку на кількох міжнародних фестивалях, отримавши головні призи: за найкращу виставу, за найкращу режисуру, за найкращу чоловічу роль, за жіночі та чоловічі ролі другого плану. А тепер оцінити майстерність волинян зможуть жителі та гості нашої столиці, повідомляє Тетяна ПОЛІЩУК , «День».

Під знаком Рембрандта

У Голландії у зв’язку з 400-річчям від дня народження великого художника (1606—1669) розпочався «Рік Рембрандта».

Першу з 16 виставок у рідному місті генія Лейдені, — «Мати Рембрандта: міф та реальність» — відкрила королева Нідерландів Беатрікс, давши офіційний старт ювілейним заходам. На виставці представлено близько 70 творів, на яких зображені мати, батько та інші родичі художника, повідомляє ІТАР-ТАРС.

Одним із шедеврів великого голландця є його картина «Нічна варта». Картина написана Рембрандтом у 1639—1642 роках, вона знаходиться в Рейксмузеумі в Амстердамі, де представлені картини художника всіх періодів творчості та різних жанрів. Назву «Нічна варта» картина отримала у 1808 році, коли її в поганому стані, потемнілу, було передано до колекції амстердамського Рейксмузеуму. Лише після реставрації виявилося, що дія відбувається вдень. Початкова назва цієї картини «Виступ стрілецької роти капітана Франса Баннінга Кока та лейтенанта Віллема ван Рейтенбурга». Полотно було замовлене для дому амстердамської корпорації стрільців.

В Амстердамі відкрито скульптурну композицію «Нічна варта». Вона відтворює однойменну картину Рембрандта. Її автори — російські скульптори Олександр Таратинов та Михайло Дронов відлили композицію з бронзи (22 фігури офіцерів та солдатів охоронної роти і городян, зображені на знаменитому полотні великого голландця).

У будинку-музеї Рембрандта відкрилася виставка «Рембрандт та англійське мистецтво гравюри», присвячена роботі великого голландця у цій сфері, створеним ним шедеврам та впливу, який він мав на розвиток цього мистецтва в Англії.

Минулого тижня в Лейдені було відкрито виставку льодових скульптур, присвячених Рембрандту та героям його картин. У їхньому створенні брали участь 50 майстрів із різних країн. Серед виставлених скульптур увагу відвідувачів також привертає «трьохмірна» «Нічна варта», виконана з льоду. Протягом 2006 року в Лейдені, Амстердамі та Гаазі проходитимуть десятки інших присвячених Рембрандту заходів. Очікується, що в них братимуть участь понад 900 тисяч чоловік, у тому числі 450 тисяч із-за кордону.

Найдорожчий фільм Китаю

У китайських кінотеатрах відбулися прем’єрні покази нового фільму Чена Кайге «Обіцянка». Фільм у жанрі «кунг-фу» став найдорожчим в історії Китаю. Його бюджет становив 42 мільйони доларів, повідомляє AFP.

Головні ролі у фільмі виконали корейський актор Чан Дон Гон, японець Хіроюкі Санада та зірки гонконзького кіно Сесилія Чун та Ніколас Це. Фільм розповідає про раба (Чан Дон Гон), який став героєм завдяки вмінню битися. Раб закохується в прекрасну принцесу (Чун), яка потрапила під злі чари розпусного аристократа (Це).

«Обіцянка» — другий фільм Чена Кайге, номінований на «Оскар» як кращий іноземний фільм. Перший, «Прощавай, моя наложнице», було нагороджено Золотою пальмовою гілкою в Каннах у 1993 році. У США нова кінокартина Кайге вийде у прокат під назвою «Майстер у червоних латах».

«Обіцянка» — повністю комерційне кіно, в якому відомий режисер відмовився від філософських роздумів на користь акробатичних трюків та комп’ютерних спецефектів. У виборі жанру та сюжету картини Кайге наслідує свого колишнього оператора, нині — кінорежисером Чжаном Імоу, який зняв «Героя» (2003) та «Будинок літаючих кинджалів» (2005). До «Обіцянки» саме ці стрічки були найбільш високобюджетними в історії Китаю та найуспішнішими в комерційному плані китайськими фільмами в зарубіжному прокаті.