Коротко / КУЛЬТУРА

У селі Рекіти відкрився музей літератури й журналістики

У селі Рекіти Міжгірського району Закарпаття відкрито Музей літератури й журналістики. Майже три роки поспіль збиралися експонати до цього музею з ініціативи письменника, заслуженого журналіста України, ректора Малої академії літератури і журналістики Василя Тарчинця та підтримки голови Міжгірської райдержадміністрації, почесного проректора МАЛіЖ Василя Дерича. Як повідомив керівник прес-служби Малої академії літератури і журналістики Федір Гулаткан, серед експонатів рекітського музею багато рідкісних і унікальних, зокрема, лампова радіола, яка потрапила сюди з Берліна завдяки фотожурналісту, колишньому офіцеру Михайлу Шкляру. Він передав також кінокамеру «Кама», бачок для проявлення кінострічок, інше фотоприладдя — фотоспалахи, експонометри, світлофільтри, репродукційні кільця фотозбільшувача «УПА-57», глянцувач та фотоапарат «Зеніт — С» для виконання репродукцій, а ще старовинний магнітофон, виготовлений у Ризі. Серед багатьох музейних експонатів, яких налічується понад 50, є речі з особистої колекції відомих письменників та журналістів. Зокрема Василь Тарчинець передав юним літераторам Закарпаття велосипед, який слугував йому у журналістській роботі, а також польовий військовий телефон, переносний професійний магнітофон «Репортер-6», підшивку газети військового факультету журналістики за 1970 рік, альбом з першими пробами юнкорівського пера, різноманітні посвідчення, відзнаки, вимпели, буклети. Серед музейних раритетів є і броньований паливний бак, капелюх почесного професора МАЛіЖ, лауреата багатьох літературних українських та американських премій, почесного жителя села Рекіт Володимира Ковалика. Значну частину музейних колекцій становлять книги відомих українських поетів та прозаїків, передані і подаровані музею з авторськими автографами, зокрема почесними професорами МАЛіЖ Петром Скунцем, Володимиром Фединишинцем, Андрієм Дурундою, Володимиром Коваликом, Михайлом Ромахою, Василем Поповичем, письменниками Віталієм Микульським, Степаном Куцом, Семеном Брюхалем, Лідією Шевело, Іриною Мельник, Василем Малетою та багатьма іншими, повiдомляє Наталка ПОПОВИЧ, Ужгород.

«Казус Кукоцького» триває вісім годин

У Москві відбулася прем’єра фільму Юрія Гримова «Казус Кукоцького», знятого за романом лауреата російського «Букера» Людмили Уліцької. Картина охоплює великий історичний період ХХ століття, починаючи з 1940-х років і закінчуючи 1980-ми. «Це оповідання про спадкоємність поколінь, про те, як важливо, щоб у кожного попереднього покоління було те, що можна без сорому передати нащадкам — традиції, культуру, віру в себе та свою країну», — сказав Юрій Гримов. Людмила Уліцька писала роман 10 років, над сценарієм Юрій Гримов працював два роки. Основні зйомки картини відбувалися з липня по вересень 2004 року, повідомляє РІА «Новости». Під час роботи над сценарієм Гримов уже знав, хто зніматиметься в його картині, хоча самі актори тоді про це ще нічого не знали. На роль Кукоцького режисер запросив із Санкт-Петербургу Юрія Цурила, відомого за фільмом «Хрустальов, машину!». Заради цієї ролі актор пішов із театру. Олена Дробишева зіграла дружину хірурга. В інших ролях — Чулпан Хаматова, Армен Джигарханян, Володимир Стеклов, Анастасія Мельникова й інші актори. Олексій Баталов, який не знімався вже 15 років, читає у фільмі закадровий текст. 12-серійний фільм покажуть на телеканалі НТВ у січні 2006 року. Режисер картини наголошує, що «Казус Кукоцького» — це не серіал, а телероман. «Юрій Гримов, — вважає Людмила Уліцька, — та людина, яка може бути інтерпретатором, у якомусь сенсі перекладачем роману «Казус Кукоцького» з мови менш доступної мовою більш виразною для великої аудиторії. Адже кіно має такі можливості, яких позбавлена проза». Перші оповідання Уліцької з’явилися наприкінці 1980-х років, популярність до письменниці прийшла після публікації в «Новом свете» повісті «Сонечка». Першу книжку оповідань «Бідні родичі» Уліцька видала в 1993 році у Франції. Відтоді її твори перекладені 25 мовами світу. Людмила Уліцька — лауреат престижних письменницьких премій: Медичі (Франція), Джузеппе Ацербі (Італія), російський «Букер» 2001 року (за роман «Казус Кукоцького»).

Брюсу Лі встановили пам’ятник

У Гонконгу відзначили 65-річчя від дня народження культового кіноактора Брюса Лі. Кульмінацією тижневого фестивалю, присвяченого цій події, стало урочисте відкриття статуї Брюса Лі на Алеї зірок, на якій залишають відбитки долонь зірки гонконгського кіно. Бронзовий пам’ятник у Гонконгу авторства відомого китайського скульптора Цао Чуньеня мав стати першим у світі, однак за день до події пам’ятник актору відкрили в боснійському місті Мостар (на фото). Як повідомляє NEWSru.com із посиланням на AFP, на жаль, у Боснії пам’ятник споганили вже через кілька годин після відкриття. За даними місцевої поліції, невідомі хулігани спершу розпивали спиртне поруч із пам’ятником актору, після чого сховалися, кинувши порожні пляшки та прихопивши з собою нунчаки, вирвані з рук Брюса Лі. Триває розслідування. Жителі Мостара, майже повністю зруйнованого під час боснійської війни в середині 90-х років минулого століття, вирішили, що фігура Брюса Лі допоможе об’єднати всю національну діаспору в місті, де досі сильні міжетнічні протиріччя. У результаті двометрова статуя Брюса Лі була встановлена в парку, що розділяє хорватську та мусульманську громади міста. Гонконгські фанати Брюса Лі стверджують, що тільки раді з того, що їхнього улюбленого актора пам’ятають і люблять навіть у такій далекій від Гонконгу Боснії, повідомляє РІА «Новости». У церемонії відкриття гонконгського пам’ятника взяв участь брат Брюса Лі Роберт Лі. Статуя Брюса Лі зображає гонконгського актора в його знаменитій бойовій стійці без зброї. Саме такий варіант був вибраний голосуванням гонконгських фанатів кіноактора. За словами представників фанклубу, гонконгська влада відмовилася допомогти їм у встановленні пам’ятника, тому всі витрати фінансувалися за рахунок добровільних пожертвувань. Загалом пам’ятник обійшовся в понад 100 тисяч доларів. Брюс Лі народився в США, але в юному віці переїхав до Гонконгу. Він помер у 1973 році у віці 32 років. Точна причина смерті невідома. При розтині лікарі констатували значну пухлину мозку. Брюс Лі встиг знятися в головній ролі в чотирьох фільмах. Але цього було досить, щоб перетворити бойові мистецтва на один із визначальних культурних рухів 1970-х років і зробити цей жанр кіно популярним у всьому світі. Брюс Лі визнаний найпопулярнішим кіноактором і майстром кунг-фу в Азії, який вплинув на кілька поколінь молоді. У 1999 році журнал Time вніс Брюса Лі до списку 100 найвпливовіших у світі кінозірок і знаменитостей XX століття. У цьому списку Брюс Лі був єдиним представником Азії.