Коротко / КУЛЬТУРА

Згадуючи Надю Курбатову

У Будинку вчених відкрилася виставка графіки Наді Курбатової (1972—1999). Доля цієї талановитої дівчини, що рано померла, художниці й поета — приклад мужності й гідності, що приголомшує . Ще зовсім юна вона знайшла в собі сили не лише жити з невиліковною хворобою, а й переплавити біль (і тілесний, і душевний) у Мистецтво. У 12 років Надя Курбатова захворіла на цукровий діабет. Подальші роки стали часом посиленої самоосвіти й постійного творчого пошуку. Надя Курбатова дуже багато читала, вчилася живопису й малюнку, освоюючи різні техніки, в 16 років почала писати вірші. Навіть в останній рік життя, втративши зір, перебуваючи на межі відчаю, вона не припинила напруженої внутрішньої роботи — її останньою радістю стала музика.

Малюнки Наді Курбатової — це й своєрідний автокоментар до її віршів, і абсолютно самостійні твори, яким притаманні стислість і глибина, якщо можна так висловитися, графічного філософського афоризму. Художницю завжди хвилювало тільки Справжнє й тільки Найважливіше — вона говорить про Добро й Зло, розмірковує про сенс життя, про місце людини та людства у Всесвіті та про швидкоплинність відведеного нам Часу порівняно з Вічністю, повідомляє Оксана ЛАМОНОВА .

Музей-квартира Діккенса відзначає 80-річчя

Музей-квартира всесвітньо відомого письменника Чарльза Діккенса в Лондоні відзначає 80-річний ювілей від дня заснування. Музей розташований у єдиному будинку, що зберігся до наших днів, де свого часу жив письменник. Чарльз Діккенс і його дружина Кетрін переїхали до будинку №48 по вулиці Дауті-стріт у квітні 1837 року, через рік після їхнього весілля, і жили тут до листопада 1839 року. Саме в ці роки Діккенс закінчив публікацію «Записок Піквікського клубу», а також надрукував «Олівера Твіста».

Будинок Діккенса на Дауті-стріт виявився під загрозою зносу в 1923 році, однак був викуплений Діккенсівським товариством, яке існувало до того часу вже понад двадцять років. У приміщенні зробили ремонт, і 9 червня 1925 року тут відкрився будинок- музей Чарльза Діккенса.

У музеї зібрано експонати, що розповідають як про діккенсівську епоху загалом, так і про його письменницьку кар’єру, про твори та героїв письменника, про його особисте та сімейне життя, повідомляє РІА «Новости».

На честь святкування 80-річчя музею протягом усього червня адміністрація зробила вхід до нього безплатним для дітей, повідомляє newsru.com.

Вілла Муссоліні стала притулком для романтиків

Влада італійської столиці вирішила перетворити віллу Торлонія, де з 1925 до 1943 року жив фашистський диктатор Беніто Муссоліні, на художній музей, повідомляє The Guardian.

Сумнозвісна вілла, що служила «дуче» домом протягом 18 років, простояла в запустінні майже 60 років, і за її реставрацію взялися лише три роки тому. Тепер у оновленому неокласицистичному особняку «поселиться» колекція робіт італійських художників-романтиків.

Віллу було побудовано на самому початку XIX сторіччя для банкіра та землевласника, принца Джованні Торлонія. 1925 року Муссоліні привласнив особняк собі, виплачуючи нащадкам Торлонія символічну ренту в одну ліру щороку. Після падіння фашистського режиму в Італії віллу Торлонія зайняли війська союзників, а коли вони залишили Рим три роки опісля, будівля почала занепадати.

У наступні роки вілла поступово руйнувалася, причому не лише від часу, але й від дій вандалів. На стінах вілли постійно з’являлися неофашистські гасла. Коли 2002 року в особняку відкрився музей, серед експонатів якого були, зокрема, предмети меблів диктатора, це викликало неоднозначну реакцію в публіки.

Потім римська влада вирішила влаштувати на віллі музей жертв Голокосту, однак, очевидно, і від цієї ідеї вона відмовилася. Рішення відкрити тут художній музей було прийнято з дозволу сина Беніто Муссоліні, 78-річного Романо Муссоліні, письменника та джазового музиканта, повідомляє lenta.ru.