«Корсиканці» – 15-ть!

22 вересня у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра — свято: ювілей відзначатиме вистава «Корсиканка» (15 років тому відбулася прем’єра). Популярну п’єсу відомого чеського драматурга Іржі Губача «Ад’ютантша його імператорської величності» («Корсиканка») режисер прочитав як «історичний анекдот», і можна сказати, що ця постановка запалила нову театральну зірку в нашій столиці — Олесю Жураківську, яка потрясаюче грає роль Жозефіни.

Нагадаємо, у своїх п’єсах Губач часто порушує політичні і моральні питання буття. Дія «Корсиканки» відбувається 1819 року на острові Святої Олени. Добровільно здався англійцям французький імператор Наполеон Бонапарт, який став бранцем. Він змушений жити в принизливих умовах, під охороною, у вигнанні. Несподівано на острові з’являється Жозефіна Понте-кухарка, корсиканка-простолюдинка, яка подолала понад дві тисячі миль по штормового моря, щоб привезти уклін від паризького люду бранцю. Та велич Наполеона залишилася в минулому, і герой більше стурбований тим, що пацюки погризли його останній пристойний сюртук, а на вечерю знову їсти нічого. Поява Жозефіни перевертає все «догори дриґом»... Вона дає екс-імператору можливість побачити себе і навколишній світ зовсім в іншому світлі.

«Корсиканка» прикрашає афіші багатьох театрів світу, зокрема у нашій столиці можна було побачити три різні сценічні версії п’єси Губача. У 2002-у вона йшла у театрі «Браво» (постановка Володимира Борисюка називалася «Жозефіна і Наполеон», а головні ролі виконували Георгій Дрозд і Любов Титаренко), з 2004-го і до нині у Російській драмі йде вистава «Наполеон і Корсиканка» (режисер М. Рєзнікович, актори — Давид Бабаєв і Тетяна Назарова), а у «лівобережців» із 2003 року «Корсиканка» прикрашає афішу. Глядачі за кілька місяців розкупають квитки, аби побачити харизматичну і бенефісну Жозефіну — Жураківську. До речі, на прем’єрі роль Наполеона виконував Олександр Гетьманський, але після того, як актор пішов із театру, цей персонаж дуже переконливо грає Сергій Солодов.

— П’єсу Губача я обрав, бо побачив акторський потенціал Олесі, і можна сказати, що на неї поставив виставу, — зізнався Олексій ЛІСОВЕЦЬ. —Хоча у нас не дуже популярна практика брати твір, який може стати бенефісом на конкретного актора. Жураківська  2003-го ще не була такою популярною та відомою, як нині. Її Жозефіна стала однією з перших головних ролей у нашому театрі. Коли я прочитав п’єсу, то мав таке враження, що вона писана немов спеціально на Олесю. Глядачам вистава подобається перш за все через Жураківську та її партнера Сергія Солодова. Олеся-Жозефіна у цій постановці абсолютно влучає в десятку!

Хоча «Корсиканка» й не одержала «Київської пекторалі» і її досить прохолодно зустріти критики, не розгледіли великий талант молодої акторки, але час розставив усе по полицях і за виставу голосує публіка. Мені дуже приємно, що впродовж 15 років глядачі запитують зайві квитки, а у залі завжди — аншлаги. Жураковська в ролі Жозефіни дуже органічна, переконлива. Вона доносить філософський підтекст п’єси Іржі Губача і мої режисерські роздуми, а ще дуже багато в цей образ Олеся додає свого особистого, жіночого і саме це подобається публіці.