Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Ленський на... барикадах

20 і 21 квітня в Києві триватимуть гастролі Театру балету Бориса Ейфмана (Санкт-Петербург)
18 квітня, 10:40
У ВИСТАВІ «ОНЄГІН» ХОРЕОГРАФ Б. ЕЙФМАН ПЕРЕНІС ПУШКІНСЬКИХ ГЕРОЇВ У 1990-ті, В ЕКСТРЕМАЛЬНІ ОБСТАВИНИ — КОЛИ СТАРИЙ СВІТ РУЙНУВАВСЯ, А ЖИТТЯ ДИКТУВАЛО НОВІ ПРАВИЛА / ФОТО НАДАНО PR-КОМПАНІЄЮ «ДЕЛЬ АРТЕ»

На сцені Національної опери України буде презентовано виставу «Онєгін». Це хореографічна версія поеми Пушкіна «Євгеній Онєгін», створена фантазією і талантом відомого російського балетмейстера Бориса Ейфмана. Прем’єра «Онєгіна» відбулася 2009 року, спричинивши великий резонанс серед публіки і критиків. Ейфман одягнув акторів у кеди, джинси та куртки з рокерськими заклепками. Сюжет розгортається під час серпневого путчу ...1991 року. Ленського відправили на барикади. Дуель Онєгіна і Ленського перетворилася на ресторанну бійку, а Тетяна виходить заміж за олігарха. Погодьтеся, досить несподівана інтерпретація! Борис Ейфман не боїться експериментувати, а його зухвалі постановки стають сміливим прочитанням класики.  

Нині в активі майстра чотири десятки балетів. Ейфман — самобутній хореограф, зі своїм, неповторним почерком. В «Онєгіні» балетмейстер поєднав класичні мелодій Петра Чайковського і сучасні рок-композиції Олександра Ситковецького, які разом створюють витіювате музичне полотно. Театр Бориса Ейфмана — це завжди авторський театр!

Розширюючи рамки хореографічного дійства, Ейфман вводить у виставу три сцени сновидінь, різних за змістом і втіленням. Сон Тетяни створений майже хрестоматійно, близько до «букви» роману. Сни Онєгіна вирізняються психологічною насиченістю. Це сни-сповіді. Привид Ленського, що виникає як мана, перетворюється на долю, що вимагає відповіді за скоєне...

— Звертаючись у своїх виставах до великої літератури, я намагаюся виразити через мистецтво хореографії емоційне потрясіння з мудрістю і творчою силою наших геніальних попередників, — наголошує Борис ЕЙФМАН. — Слово — це інструмент творення і руйнування, воно спроможне відродити чи знищити! Мова тіла як більш давній спосіб самовираження несе в собі загальнозрозумілі емоційні і духовні цінності. І звертаючись до літературного першоджерела, я ставлю собі за мету розкрити те, що може сьогодні хвилювати моїх сучасників, те, що можна висловити лише через велике мистецтво хореографії. Чому я звернувся до роману О.Пушкіна «Євгеній Онєгін», що хвилює мене сьогодні в ньому? Цей роман називають «енциклопедією російського життя». Я переніс пушкінських героїв у 1990-ті, в екстремальні обставини, коли старий світ руйнувався, а життя диктувало нові правила. Експеримент цей мені був потрібен для того, щоб відповісти на запитання, яке мене хвилює, — що таке російська душа сьогодні?».

Нині у трупі в Б. Ейфмана виступають самобутні танцівники, переможці престижних балетних конкурсів (до речі, багато хто з них —представники української хореографічної школи). «Онєгін» завершує своєрідну трилогію, яку Борис Ейфман створив останніми роками: «Анна Кареніна» за мотивами роману Толстого ( торік з цим балетом познайомилися кияни), «Чайка» за Чеховим і, нарешті, «Онєгін», створений за мотивами роману у віршах Пушкіна.

До речі, нині дирекція Національної опери України веде переговори з Борисом Ейфманом, щоб він приїхав до Києва ще раз у травні, але не як гастролер, а як почесний гість Міжнародного фестивалю балету, присвяченого пам’яті знаменного хореографа Анатолія Шекери. У кулуарах театру ходять чутки, що Б. Я. Ейфманові хочуть запропонувати попрацювати з київською трупою і якщо у метра з’явиться «віконце», то поставити (за його вибором) виставу.

Борис Якович зізнається, що нашу столицю вважає «талісманом» свого театру: «Я обожнюю Київ! Саме з вашого міста почалася наша гастрольна епопея. Перші гастролі театру відбулися 30 жовтня 1977 року на сцені Жовтневого палацу (нині МЦКіМ). Ми показали «Бумеранг» на музику Pink Floyd... Грандіозний успіх нашого балету в Києві допоміг повірити в свої сили, закріпив упевненість, що ми вибрали власну дорогу в творчості! Адже нам тоді докоряли, що ми «схильні до згубного впливу Заходу», а в ту пору партійні цензори мали колосальну владу і могли задушити наш молодий колектив. Я вдячний киянам, що не просто підтримали, а визнали нас, і це стало важливим моментом у нашій біографії. Саме з Києва наш театр вийшов на міжнародну гастрольну орбіту! Знаєте, наші актори говорять: «Якщо кияни приймають виставу, то вона сподобається публіці різних міст»!

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати