Місто дочитує «Білу гвардію». Що далі?

Цього року він уперше проходив протягом трьох тижнів і зібрав шанувальників творчості Михайла Булгакова з України й країн близького та далекого зарубіжжя. Особливість фестивалю в тому, що кожного разу він присвячується окремому твору письменника. Але відомо, що Михайло Афанасійович написав їх не так багато. І що буде з фестивалем, коли список творів вичерпається? Цим, зокрема, ми поцікавилися у директора Креативного фонду ім. М. Булгакова Олександра ФІЛІПЧЕНКА.

Фонд ім. Михайла Афанасійовича Булгакова створено в 2002 році, дебютував показом світової прем’єри вистави «Собаче серце» театру з Лос-Анджелеса «Зудістрікт». У 2003 році наш фест був присвячений «Запискам юного лікаря», зокрема його знаменитому «Морфію». Виставу «Склади слово «Вічність» поставив режисер Віталій Малахов у Театрі на Подолі за мотивами булгаковських творів. У рамках акції «Мистецтво проти наркоманії та СНІДу» відбулися гастрольні тури вистави багатьма містами України. Третій фестиваль був присвячений роману «Майстер і Маргарита». У внутрішньому подвір’ї Гостинного двору на Подолі була вибудована спеціальна сцена. Три дні читали і у різних театральних жанрах розігрували розділи знаменитого роману. До Києва приїхало багато відомих акторів, режисерів. Так, гостями з Росії стали — Московський театр «Nota Bene», актори Борис Хмельницький, Ігор Дмитрієв і Олександр Філіпенко. Гарно виступили два польських майстри: театр «Dziewiecsil» і театр «Nowy» із Лодзі. На один день завітав почесний гість фесту — легендарний кінорежисер Кшиштоф Зануссі, який розпочав «читання». Від України виступали актори «Нового театру на Печерську», Театр ім. І. Франка, Театр на Подолі, Театр ім. М. Заньковецької та інші. Це було супердійство. Ті, хто побував на фесті, і досі згадують цікаві моменти. Наприклад, коли на сцені з’явився... справжній трамвай, багатьом сподобалося оригінальне музичне оформлення театральних читань під орудою композитора Івана Небесного. Фрагменти з вистав різних театрів змінювались художнім словом, а майстерна гра була поєднана цікавими режисерськими ходами, придуманими В. Малаховим.

У минулому році девізом фесту було гасло: «Давайте повернемо Місту майстра, а майстру Місто». І ці слова є головними для нашого фонду. Ми не лише займаємося пропагандою творчості Михайла Булгакова, який входить у так званий пантеон великих письменників минулого століття, а намагаємося зробити так, щоб наше місто було відоме не тільки сучасними спортивними постатями, а й культурною спадщиною. Те, що ми проводимо фестивалі у липні, — зовсім не випадково. Літом чимало туристів приїжджають у нашу столицю.

До речі, окрім мистецького напрямку, наш фонд займається соціальними, чи точніше сказати, соціально-мистецькими проектами. Наприклад, завдяки співпраці з Українським освітнім центром реформ, Міжнародною організацією з питань міграції, Британською радою, Європейським союзом, ми здійснили такі проекти як «Мистецтво проти наркоманії та СНІДу», спектаклі «Склади слово «Вічність», «Про мишей і людей» Стейнбека (постановки В. Малахова). Наш фонд співпрацював із фондом «Україна-3000», із благодійною організацією «Батьківський дім». Наприклад, фонд «Україна- 3000» під час помаранчевої революції зібрав безпритульних дітей і для них було організовано притулок. А Київський театр на Подолі та прем’єри Театру ім. І. Франка Богдан Бенюк і Анатолій Хостікоєв разом із нашим фондом організували показ вистав для людей, які вийшли на Майдан...

— Чим цікавий саме цьогорічний Булгаковський фестиваль?

— Сьогодні лозунгом фесту є слова: «Читаймо «Білу гвардію» разом. Погляд сучасників». Цікаво, що поряд із минулорічними учасниками фестивалю ми побачимо й нових людей. Ми зберегли творчу атмосферу фесту. Віталія Малахова — художнього керівника Булгаковського фестивалю — можна назвати не лише генератором ідей, а й людиною, яка вміє найфантастичніші мрії перетворювати у реальність. Разом із президентом фесту відомим актором Анатолієм Хостікоєвим (знаменитим українським Воландом — ця роль вважається однією з кращих у творчому доробку актора) вони зуміли зацікавити колег до співпраці.

— В афіші написано, що Булгаковський фестиваль — це фестиваль мистецтв...

— У рамках фесту відбулися кінопокази, музичні вечори, зустрічі з акторами, вернісажі, диспути, екскурсії, науково-практична конференція. Наприклад, актор Ігор Дмитрієв підготував програму «В шумном платье муаровом...» — це мелодекламації (вірші срібного віку російської поезії). У читаннях роману «Біла гвардія» глядачі побачать ціле театрально-концертне дійство, яке поєднує фрагменти хореографії, хорового співу, декламування булгаковської прози, будуть показані уривки з вистав у інтерпретації різних театральних шкіл. Розпочав фестиваль Краківський театр ім. Юліуша Словацького виставою «Булгаков». На мою думку, цікава театрально-просвітницька акція відбулася в Музеї медицини під назвою «Булгаков-лікар».

Ми тісно співпрацюємо з Музеєм М. Булгакова. Його співробітниками підготовлена нова екскурсія будинком письменника. Екскурсанти мали змогу відчути навіть запах того дивовижного дому, послухати його звуки (наприклад, скрип підлоги у вітальні, яка збереглась до сьогодні), а все разом відтворює булгаковський дух родини письменника та героїв його творів (родини Турбіних)... Колись Булгаков самотужки навчився нотній грамоті, навіть мріяв стати оперним співаком, написав музичний твір, а в 30 років він скаже, що заради літератури він залишив професію лікаря. Будинок на Андріївському узвозі №13 це і будинок Турбіних із його роману «Дні Турбіних» — тут кожна кімната має свою атмосферу, є навіть таємнича кімната — кімната снів та зірок. Це дзеркальний світ, у який можна потрапити, читаючи булгаковські твори.

Наш фестиваль молодий, і він розвивається за підтримки таких друзів, як «Альфа-банк», мецената фестивалю — торгової марки «Таврія», спонсорів — «Ва-банк», компанії «Інкерман» та інших. Протягом усіх чотирьох років мер Києва Олександр Омельченко бере наш фест під свій патронат. Я хочу подякувати всім, хто нам допомагає.

— А якому твору буде присвячений наступний фестиваль?

— Можливо, п’єсам «Мольєр», «Дон Кіхот», «Війна і мир» — є в Булгакова і така. Нас не лякає, що список творів рано чи пізно завершиться. Мені здається, що Михайло Афанасійович піднімав вічні теми, і його творча спадщина дає величезне поле для дослідження нашим сучасникам у різних сферах.