Москва-2010: блиск кіно, мішура презентацій

Традиційно ММКФ базується на двох складових: презентаційній і власне кінематографічній. Щодо першої, то тут головна особа — голова журі основного конкурсу, культовий французький режисер, продюсер, сценарист Люк Бессон. На фестивалі відбудеться ретроспектива його найвідоміших робіт, а фільмом закриття стане нова картина в жанрі фантастики «Неймовірні пригоди Адель Блан-Сек». З іншого боку, журі паралельного конкурсу «Перспективи» очолив відомий британсько-американський режисер Джон Ірвін.

В Основному конкурсі 32-го кінофестивалю візьмуть участь фільми з Німеччини, Венесуели, Іспанії, Туреччини, Канади, Угорщини, Румунії, Росії, Польщі, Болгарії, Австрії, Південної Кореї та Франції. Жанрово тут переважають драми з сильним політичним або соціальним акцентом. Так, «Албанець» (режисер Йоганнес Набер, Німеччина) — про труднощі молодого подружжя, яке не має на що жити. У «Братові» (режисер Марсель Раскін, Венесуела) соціальна нерівність призводить до трагічної ситуації. Дія фільмів «Берлін, Боксгаѓенер Платц» (режисер Матті Гешоннек, Німеччина), «Як рай земний» (режисер Ірена Павлазкова, Чехія), «Останній донос на Анну» (режисер Марта Мессарош, Угорщина), «Трояндочка» (режисер Ян Кідава-Блонський, Польща), «Сліди на піску» (режисер Івайло Христов, Болгарія) так чи інакше розгортається в самий розпал холодної війни і пов’язана з драматичними подіями, що відбувалися в ті роки в країнах, у яких знято картини. Головна героїня «Униз за течією» (режисер Вентура Понс, Іспанія) намагається очуняти від того, що вона побачила під час військового конфлікту в Африці, де працювала медсестрою Червоного хреста. «Викинутий на берег моря» (режисер Неслі Чольгечен, Туреччина) порушує проблему нелегальної міграції.

Більш камерний характер у поетичної російської картини «Горобець» (режисер Юрій Шиллер), у мелодрам «Коул» (режисер Карл Бессаї, Канада), «Це починається з кінця» (режисер Міхаель Коен, Франція) і «Фільм-просвіта» (режисер Пак Тонхун, Республіка Корея). Цікаві за своїм задумом «Різні матері» (режисер Міхай Йонеску, Тиберіу Йордан, Румунія) та «Вбивця з камерою» (режисер Роберт Адріан Пежо, Австрія). Фабула першого фільму ѓрунтується на реальній історії, що сталася з режисером Кшиштофом Кесльовським під час зйомок документального фільму «Станції», коли матеріали картини було використано як доказ у кримінальній справі. Так само, як у тій історії, п’ять кінематографістів ідуть на залізничну станцію, щоб зняти документальний фільм про «людей, які ждуть». Плануючи зафільмувати все за одну зміну, вони залишаються в залі чекання до пізньої ночі. Але стається так, що події, які відбуваються на станції, починають впливати на тих, хто спостерігає за ними. А Роберт Адріан Пежо, судячи з усього, у своєму аналізі темних сторін людської натури успадковує австрійського майстра кінематографічної жорстокості Міхаеля Ханеке.

У паралельному конкурсі «Перспективи» беруть участь стрічки більш експериментального плану; втім, це саме можна сказати й про багато позаконкурсних програм. Традиційно найпопулярніші в кіноманів «Вісім з половиною фільмів», «Азійський екстрим», «Московська ейфорія — вибір ФІПРЕСІ». В «Екстримі» можна буде побачити, зокрема, «Лице» — останню роботу одного з найвишуканіших азійських режисерів Цай Мін Ляна. У «Восьми з половиною фільмах» обов’язкові до перегляду останні «хіти» арт-хаузу, такі як «Ліван» ізраїльтянина Шмуеля Маоза й «Малятко» Тіцци Кові й Райнера Фріммеля (цей італо-австрійський фільм завоював головний приз на київській «Молодості» торік). А в «Ейфорії» покажуть ранні картини режисерів, які нині досягли міжнародного успіху, варто назвати Міхаеля Ханеке й Клаудію Льйосу.

Здається, справжнім подарунком для шанувальників стане «Нова хвиля назавжди» — цикл, що об’єднує фільми прародителів знаменитої французької «нової хвилі». Тут — нові картини визнаних майстрів, які революціонізували кіномову в 60-ті роки минулого століття, — «Дикі трави» Алена Рене і, головне, «Фільм соціалізм» легендарного Жана-Люка Ѓодара, який не випускав повнометражних картин уже цілий десяток років.

Показ найкращого документального кіно з усього світу пройде в традиційній програмі «Вільна думка». Тут буде продемонстровано також стрічку про винищування дельфінів — «Бухта», удостоєну премії «Оскар» 2010 року в номінації «найкращий документальний фільм».

Свій вибір представлять десять молодих режисерів російського кіно в експериментальній програмі «Покоління «Нуль» вибирає». У ній взяли участь Борис Хлєбніков, Олексій Попогребський, Олексій Мізгирєв, Андрій Прошкін, Катя Шагалова, Ігор Волошин, Василь Сигарєв, Микола Хомерікі, Петро Буслов і Кирило Серебренников; власне, їхні улюблені класичні фільми й складуть програму.

Також на 32-му ММКФ можна буде побачити декілька авторських ретроспектив: Клода Шаброля, Серджіо Леоне й Акіри Куросави. Ретроспективний характер мають підбір фронтового кіно до 65-річчя Перемоги та програма «Соціалістичний авангардизм». Зі спеціальним проектом виступить Олександр Сокуров: «Інтонація» — це цикл із шести документальних картин, розмов про сьогодення і майбутнє країни зі співрозмовником, який представляє певний соціокультурний шар.

Про події та підсумки фестивалю читайте в найближчих номерах «Дня».