«Ми повинні зняти з Донеччини стереотип російської провінції і неблагонадійного регіону»
Як прифронтовий Покровськ змагається за право стати малою культурною столицею «Дню» розповідає Юрій Третяк, радник міського голови з питань освіти та культуриЦьогоріч Український культурний фонд уперше оголосив конкурс на нові гранти «Мала» та «Велика» культурні столиці України. Загальний бюджет для двох міст-переможців становить 40 млн грн. На «Малу культурну столицю України» (кількість мешканців до 100 тисяч) виділено 15 млн грн, на які претендують 8 українських міст — Фастів, Опішня, Чугуїв, Славутич, Карлівщина, Переяслів, Коломия та Покровськ. Із них усіх найбільше здивування викликає Покровськ із Донеччини — єдиний у списку претендентів зі Східної України та ще й розташоване в 50 кілометрах від зони бойових дій. Тобто, майже прифронтове місто, яке в багатьох асоціюється зі «всесоюзною кочегаркою»...
Представник Покровської міської ради, радника міського голови з питань освіти та культури Юрій ТРЕТЯК пояснив «Дню», чому саме Покровськ — шахтарське, промислове російськомовне місто, яке розташовується в зоні бойових дій, — має отримати статус «малої культурної столиці України»?
— По-перше, щоби привернути увагу української та міжнародної спільноти до важливості збереження культурного надбання цього невеликого містечка на Донбасі, — зазначив Ю. Третяк. — Адже протягом останніх років Покровськ намагається відродити історико-культурну спадщину міста, зробити його більш привабливим для інвесторів та туристів.
По-друге, покровчанам є чим хизуватися: протягом 4 років — із 1904-го по 1908-й, у залізничному селі Гришино, звідки й почалась історія сучасного Покровська, жив, працював шкільним учителем та творив видатний український композитор Микола Леонтович. Без будь-якої грантової чи державної допомоги нам вдалося реалізувати багато проєктів, пов’язаних з культурною реінтеграцією нашого міста. Так, 2018-го, біля входу до оновленого міського парку Покровська, було урочисто відкрито пам’ятник Миколі Леонтовичу. До речі, це єдиний в Україні пам’ятник композитору на повний зріст. Відбувся масштабний всеукраїнський фестиваль хорового мистецтва «Щедрик фест». Минулого літа на центральній площі відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку. Для пошуку інвестицій за ініціативою Покровська в Києві провели інвестиційний форум «Щедрик Інвест». Містами України впродовж року гастролювала пересувна фотовиставка «Культурна дипломатія України: світовий тріумф «Щедрика». На початку 2019-го вперше в Україні, в кожній Покровській школі було створено по шкільному хору. Символічно, що саме Покровську — єдиному з міст Донеччини Інститут національної Пам’яті вручив відзнаку за успіхи в культурній реінтеграції.
— Щоби привернути увагу до Покровська ви навіть ініціювали хорове виконання «Щедрика» під куполом Верховної Ради...
— Так, 19 грудня, в день Святого Миколая. Але, крім цього, у Верховній Раді відбувся стратегічно важливий для нас круглий стіл «Через культурну дипломатію до економічної незалежності України», під час якого народні обранці, дипломати, діячі культури та представники міжнародних організацій вирішували, як саме поставити бренд «Щедрик» на службу державі й використати його в культурній дипломатії. Річ у тім, що 18 грудня 2018 року, народні депутати проголосували за проєкт постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв 2019 року. Серед них було і 100-річчя з часу створення Симоном Петлюрою Української Республіканської Капели (УРК) і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки. З ініціативою про їх відзначення виступила Покровська міська рада. Підтримка Верховною Радою ініціативи стала початком реалізації Покровськом наймасштабнішого і дуже важливого в історичному плані міжнародного культурологічного проєкту «Через культурну дипломатію до економічної незалежності України» на честь 100-річчя створення УРК і світового тріумфу українського «Щедрика». Згідно з проєктом хор «Кредо», як переможець серед 40 провідних українських хорів у всеукраїнському конкурсі «Щедрик Фест» в Покровську, склад якого розширено до 82 хориста, під новим брендом Українська республіканська капела NOW Кредо, здійснює ювілейне турне країнами Європи: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Португалія, Німеччина, Франція, Чехія, Швейцарія та Америки (США, Канада). Учасниками нової Капели стали представники всіх хорів-фіналістів конкурсу, що дало можливість представити всі регіони України та зібрати унікальний у голосовому відношенні склад. Окреме завдання ювілейного туру — довести світові, яким чином «Щедрик», завдяки безпрецедентному туру УРК з 1919 по 1924 роки 17-ти державами Європи та Америки, став різдвяним гімном Carol of the bells. Супутня презентаційна програма турне формується за підсумками проведеного економічного форуму «Щедрик Інвест», а її головним завданням є пошук інвестицій для відновлення Донбасу, просування українських торгових марок і широка інформаційна кампанія України в світі. За підсумками ювілейного турне вийде документальний фільм.
У 2019 Р. У ПОКРОВСЬКУ В КІНОТЕАТРІ «МИР» ВІДБУЛАСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ МАСШТАБНОГО ПРОЄКТУ «КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР «ЩЕДРИК ПАРК», ПРИСВЯЧЕНОГО ВСЕСВІТНЬО ВІДОМОМУ КОМПОЗИТОРУ МИКОЛІ ЛЕОНТОВИЧУ
— Наскільки я знаю, в Покровська вже були спроби залучити гранти від Міністерства культури, але там сталася якась нечистоплотна історія з колишньою чиновницею... Ви готові про це публічно розповідати?
— Так, дійсно було дві спроби з темою увічнення пам’яті Миколи Леонтовича і 100-річчя культурної дипломатії. Перша спроба була восени 2017 року. З самого початку Покровськ подавався на грант «Малі міста — великі враження». Нам було відмовлено без пояснення причин. А друга спроба влітку 2019-го — на грант УКФ. Теж відмовлено, але нібито з технічних причин. Коли ж журналісти провели розслідування, то з’ясувалось, що кураторкою від «Малі міста — великі враження» була радник міністра культури, яка мала свої інтереси, як фестивальний продюсер у місті Тульчин, де активно, але не дуже креативно розвивала тему спадщини Леонтовича. Використовуючи свої службові повноваження вона зробила все, щоби Покровську по першому гранту гроші не виділили. Але за вісім місяців УЦКД виграє аналогічний, списаний з нашого — грант в УКФ. На наш запит до тодішнього міністра культури з проханням провести службове розслідування щодо посадової особи, яка збирає зі всієї України ідеї (проєкти) під грант, який вона власне курирує, м’яко кажучи, «запозичує» їх, а потім на «законних підставах» виграє вже під себе в УКФ, — виразної відповіді так і не отримали. До честі тодішньої віцепрем’єрміністерки України Іванни Клімпуш, лише після її втручання довелося на нараді почути від директорки УКФ Юлії Федів, що Френкель ввела її в оману. Маю надію, що кардинально змінений і доповнений склад експертів УКФ зробить усе, щоб унеможливити подібні прецеденти. Оскільки на сьогодні в нас склалося враження, що, по-перше, існує певне упередження до людей і проєктів з Донбасу, по-друге, що подібні конкурси легше вигравати наближеним до міністерства особам.
— Як плануєте використати кошти в разі отримання гранту?
— Ми докладемо зусиль для того, щоб представити саме український Покровськ. Презентація відбудеться під гаслом: «Тут творився «Щедрик». Ми повинні зняти з Донеччини стереотип російської провінції і неблагонадійного регіону. Тож на що ми зробимо акцент? Обов’язково звернемо увагу на необхідність посилення музичного виховання дітей, себто те, що все життя робив Леонтович. Плануємо на «Щедрик Фест» провести всеукраїнський конкурс на найкращий шкільний хор. Також у історичній частині міста хочемо створити культурний простор «Щедрик Парк», де з’явиться Меморіальний музей Миколи Леонтовича, Музей «Щедрик» і нові сквери. Я вважаю, що Покровськ має переваги, адже він — єдине українсько-центричне місто Донбасу, що потребує саме такої знакової підтримки, міцного рукостискання зі столиці, визнання його своїм.