Михайло Вериківський — новий контекст

Нещодавно у Кременецькому обласному гуманітарно-педагогічному інституті ім. Т. Шевченка було опубліковано збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Михайло Вериківський у контексті української музичної культури та освіти», присвячений 115-й річниці від дня народження видатного українського композитора, диригента, педагога, музичного і суспільного діяча. Це видання — дослідження творчої спадщини митця. Представлені у ньому публікації висвітлюють глибину і вагомість мистецьких здобутків композитора, його роль як «першопрохідника української музики».

Авторами публікацій виступили учені-музикознавці із наукових закладів Кремінця, Львова, Івано-Франківська, Тернополя та Києва. На сторінках цих статей творча особистість Михайла Івановича постає у найрізноманітніших проявах, розглядаються аспекти його хорової, оперної та симфонічної творчості.

Публікації збірника поділяються на кілька напрямків. Зокрема, доктор мистецтвознавства, професор Тернопільського національно-педагогічного університету ім. В. Гнатюка і асистенти кафедри гри на музичних інструментах та хореографії Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка Ольга Вальчук та Ольга Лукач зосередили свою увагу на питаннях теоретичного осмислення творчості М. Вериківського, значенні фольклорних традицій та її жанрової багатоманітності. Кандидат мистецтвознавства, доцент Львівського інституту мистецтв Ірина Антонюк аналізує ранні львівські видання творів композитора 1920-х рр., а кандидат мистецтвознавства, доцент Інституту культури і мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Марина Булда проаналізувала творчість митця у контексті сучасних інтернет-видань. А найбільше публікацій, присвячених просвітницькій та виховній діяльності. Це і виховання учнівської молоді (статті заступника директора Кременецької школи мистецтв ім. М. Вериківського В’ячеслава Войтка та кандидата педагогічних наук, доцента Аліси Шинкаренко, Кременець), і мистецькі традиції Волині (статті кандидата педагогічних наук, доцента Ірини Гринчук, Тернопіль, та асистента кафедри гри на музичних інструментах та хореографії Оксани Дедю, Кременець), і творчість митця у контексті української фортепіанної спадщини (стаття асистента кафедри гри на музичних інструментах та хореографії Олени Горбач, Кременець), і використання творів Михайла Вериківського на заняттях у класі вокалу і курсі історії української музики та просвітницька діяльність шкільного музею композитора Київської дитячої школи мистецтв №2 ім. М. Вериківського (стаття кандидата мистецтвознавства Ганни Дзюби). Наприклад, асистент кафедри гри на музичних інструментах та хореографії Оксана Легкун (Кременець) вивчила питання музичної та мистецької діяльності династії Вериківських.

Треба відзначити, що майже усі роботи підкреслюють провідне значення національно-історичної тематики як найважливішої сфери творчості класика. Як зазначає у своїй публікації професор Інституту культури і мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Мирон Черепанин, «відображення історичних подій минулого та їх особливостей засобами музичного мистецтва було зорієнтоване на усвідомлене пізнання давнини». І це цілком зрозуміло — адже саме твори композитора, що були написані на національно-історичну тематику, становлять окрасу його творчої спадщини: опери «Наймичка» та «Втікачі», хорова фантазія «Гайдамаки», ораторія «Дума про дівку-бранку Марусю-попівну Богуславку», симфонічна поема «Петро Конашевич-Сагайдачний», балет «Пан Каньовський», вокально-симфонічна поема «Чернець», монологи Григорія Сковороди та Ярослава Мудрого.

Нині Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка, Кременецька державна школа мистецтв ім. М. Вериківського, Кременецький районний краєзнавчий музей продовжують плідну роботу по вивченню життя і творчості видатного митця. У вітальному слові до збірки ректор Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту Афанасій Ломакович зазначає: «Михайло Іванович у пам’яті українського народу залишиться як сівач краси і добра, талановитий заспівувач української музики, митець, свідомий свого покликання».