Мистецтво подорожей Києвом
Читачі нашої газети вже мали змогу ознайомитися з сувеніром-путівником від «Дня», що вийшов із друку минулого тижня. Барвистий і змістовний гід столицею присвячений живим місцям живого Києва за версією газети «День», насичений змістовними текстами і творчо оформлений художницею Анною Гаврилюк.
Вочевидь, наближення Євро-2012 спричинило справжню моду на видання різноманітних путівників. Серед подібних видань варто було б звернути увагу на «Інший Київ» — альтернативний путівник столицею, створений колективом журналістів, літераторів і художників. Організована швидше довкола авторських текстів, ця книга могла б виступити чудовим доповненням путівника «Дня».
«Інший Київ» веде вісьмома маршрутами; автори зазирають у місця, приховані від ока приїжджих і з певною ймовірністю невідомі навіть багатьом мешканцям міста. Що ж до текстового вмісту, то він приваблює в першу чергу сумішшю мистецького суб’єктивізму й історіографічної ретельності.
Справжня окраса збірника — глава «Місто багатьох барв» авторства Станіслава Цалика, присвячена співіснуванню різних національних меншин у місті й тому внеску, що зробили в розвиток Києва німці, поляки, росіяни, євреї, чехи, французи. Не менш захопливий «Хрещатик у різні часи» Сергія Машкіна — повна гумору оповідь про ресторації та забігайлівки на нашій головній вулиці, по суті, алкогольний портрет брежнєвської епохи, котра навіть у застійному Києві була багата на нюанси.
Розвідка Артема Франкова «Футбольний Київ», хоч і написана у стандартно журналістській манері, являє собою насичений огляд історії футболу з початку минулого століття до епохи Лобановського і нинішнього чемпіонату Європи. «Весільний Київ» Анни Хвиль — не просто пробіжка по монументах, на тлі яких люблять сфотографуватися молодята, а ще й ескізне дослідження ритуалів пізньо- і пострадянських часів. Олексій Радинський у «Радянському Києві» ковзає поглядом по поверхні архітектурних монстрів 1960—1980-х, намагаючись виявити за сюрреалістичними мозаїками, масивними фасадами й містобудівничими мутаціями приховану шизофренію тоталітарної свідомості. Мисткиня Алевтіна Кахідзе йде далі: її «Сучасна міська міфологія» — це три есе про абсурдні ситуації, породжувані дикою мішаниною нового і старого у краєвиді міста. Найбільш врівноваженим виглядає «Велосипедний маршрут» Ірини Бондаренко: він сповнений легкості та стоїцизму, якими має володіти велосипедист у глибоко ворожому до нього місті. Елегантна суб’єктивність притаманна текстові Тетяни Кремінь «Атмосферні місця тусовок», де з однаковою соковитістю й любов’ю описано гуртові ринки, нічні клуби та місця розваг пенсіонерів.
Що ж до туристичної прагматики, то у додатку «Порадник» наведено конкретні рекомендації на всі випадки столичного життя: шопінг, поводження з міліцією, громадські місця і громадський же транспорт. Гід видано відразу українською й англійською під однією обкладинкою, що особливо актуально в переддень Євро, шкода тільки, що наклад — лише 1000 примірників.
В будь-якому разі — незамінна книга для всіх, хто любить Київ.
