Назвали лауреатів «Книги року ВВС»

9 грудня в Києві нагородили переможців літературної премії «Книга року ВВС» - в «дорослій» і «дитячій» номінаціях.

Цього року до короткого списку премії вийшло п’ять «дорослих» книжок («Баборня» Мирослава Лаюка, «Забуття» Тані Малярчук, «Зазирни у мої сни» Макса Кідрука, «Забудь-річка» Братів Капранових і «Маша, або постфашизм» Ярослава Мельника) та чотири дитячі («Лежень» Юрія Винничука, «Вітер з-під сонця» Оксани Лущевської, «Тринадцять історій у темряві» Галини Ткачук та «МІСТОрія однієї дружби» Ірини Цілик). Їх обрали члени журі: професор Віра Агеєва, журналістка Ольга Герасим’юк, письменник Андрій Курков, письменниця і радник із питань культури ЄБРР та Марта Шокало, випусковий редактор ВВС Україна.

Після представлення претендентів, коротких розповідей про них організатори оголосили переможців. Ними стали Галина Ткачук із книжкою «Тринадцять історій у темряві» й Таня Малярчук із «Забуттям». Склалося враження, що це приблизно відповідало очікуванням значної частини присутніх на церемонії. Новим лауреатам, звичайно, дали слово.

- Я як учителька можу сказати: якісні книжки для дітей є. Є книжки, які їм подобаються. Я бачила дітей, які раділи всім тим книжками, про які тут сьогодні говорилося. Їх треба доносити до дітей, приносити, давати, показувати, - сказала Галина Ткачук.

А Таня Малярчук, яка виходила на зв’язок із присутніми через Skype, була до сліз зворушена новиною про перемогу. І принагідно розповіла про свою книжку, героєм якої став український консервативний мислитель і політик В’ячеслав Липинський.

- Дякую! Я дуже зворушена. Прикро, що премію не отримали мої колеги, інші достойні автори. Вибачте мені, що я виграла! Ця перемога – не тільки моя, але й перемога В’ячеслава Липинського, якому я не давала спокою у смерті останні чотири роки. Сподіваюся, що його історія і його думки стануть актуальнішими в Україні.

Обидві письменниці отримають премії в еквіваленті тисячі британських фунтів. Перемога Тані Малярчук є свідченням того, як тема історії, мотиви пам’яті, ідентичності залишаються надважливими в українській художній літературі.

Іще одним цікавим, характерним моментом стало те, що, як і торік, перемогу отримала людина, котра постійно не живе в Україні. 2015-го премія поїхала до США (там тепер мешкає Василь Махно), а 2016-го – до Відня, куди кілька років тому переселилася Таня Малярчук. Українська література протовжує утверджуватися в широкому географічному контексті, й це приємно. Українська інтелігенція продовжує активно залишати свою батьківщину, і це невесело.