Не іржавий, але старий
Нарешті ця історія з роботами закінчилася. Принаймні, п’ятий «Термінатор» (режисер — Алан Тейлор) дає підстави так передбачати
Повна назва «Термінатор: Генезис» (Terminator: Genisys). «Генезис», він же відомий за попередніми фільмами «Скайнет» — шкідливий штучний інтелект, який хоче винищити людство. Відправлений до минулого солдат Кайл Різ (Джей Кортні) разом з Сарою Коннор (Емілія Кларк, більше відома за роллю королеви Дейнеріс Таргаріен — Матері драконів з телесеріалу «Гра престолів»), якій, власне, належить стати матір’ю лідера опору Джона Коннора, намагаються запобігти повстанню машин.
Продюсери обіцяли повне перезавантаження циклу — зважаючи на явно провальні третій і четвертий «Термінатори». Розстаралися з рекламою, виклали в Мережу добрих півдесятка роликів, в яких розкрили зміст кількох ключових моментів. А втім, сюрпризів в «Генезисі» в будь-якому разі передбачалося небагато: дуже накатаний формат, дуже знайомі типажі, ситуації, жарти. У бій кинуто свіжі сили: окрім «старого, але не іржавого» (спроба ввести новий ходовий дотеп на кшталт класичної «Аста ла віста») кіборга Т800 — Арнольда Шварценеггера і ртутного Т1000, традиційно замаскованого під поліцейського (корейська зірка Лі Бен Хон), є ще диявольськи досконалий Т3000, порівняно з яким Т1000, який навіть розтікається по стінах, — незграбний трансформер для дітей. Але для справжнього «перезапуску» цього замало.
Чим був сильний той, вже легендарний «Термінатор» Джеймса Кемерона 1991 року, окрім революційних спецефектів? Тим, що запропонував нову (для комерційного жанру) філософію стосунків між людиною і машиною. У фільмі Тейлора цього немає. Натомість — більш ніж достатньо трюків і тих же спецефектів, по суті, весь фільм — суцільний ефект, погоня, постріл і вибух. Постарілий термінатор, усякого роду недоладності в діалогах, мелодраматичні банальності — неминучі ознаки блокбастера типового збирання. Зрештою, адже і Алан Тейлор — не Кемерон. Його попередня робота — зйомки епізодів для вищезазначеної «Гри престолів». Що зміг, то і зробив. Дві години забуття в запалі екранної боротьби гарантовано; чого ж ще?
Насторожує те, що, незважаючи на повний і всеосяжний хепі-енд (інакше в такому кіно і не буває), продюсери, з чуток, мають намір робити трилогію. Але це хіба так потрібно? Перший «Термінатор» знімався у світі, де існував СРСР, що здавався вічним, не було Інтернету і мало хто мав мобільні телефони. Зараз інші машини, інші страхи, інші розваги. Роботи своє відбігли. Ні, не іржаві. Але, мабуть, підстаркуваті.