Не обійшлося без «тупикових» ситуацій

Школа Генріха Густавовича Нейгауза — могутня гілка сучасної фортепіанної творчості. З-під його «крила» вийшли відомі митці — Святослав Ріхтер, Еміль Гілельс, Яків Зак, Євгеній Малінін, Станіслав Нейгауз, Володимир Крайнєв, Олексій Любимов...

У рамках святкування 125-ї річниці з дня народження маестро було відкрито пам’ятну дошку на фасаді будівлі музичної школи №1 по вулиці Дзержинського, 65, яка носить ім’я Нейгауза. Відбулася презентація Марини Долгіх «Нейгаузи: варіації на єлисаветградську тему». У ході урочистостей відкрили погруддя Г.Нейгаузу біля музичного училища та пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Г.Г. Нейгауз в контексті світового виконавського мистецтва». Гостями цих заходів були онук Генріха Нейгауза — публіцист та піаніст Генріх Станіславович Нейгауз, учениця Генріха Нейгауза-старшого — Маргарита Федорова, викладач університету з Белфасту (Північна Ірландія) Галина Кротерс.

Святкування розпочалося з покладання квітів до меморіальної дошки на будинку по вулиці Калініна, 26, де, як вважають деякі дослідники, народився Генріх Нейгауз. Щоправда, достовірних даних про це немає. Викладач Кіровоградського музичного училища Марина Долгіх знайшла в архіві області книгу записів новонароджених католицької церкви Єлисаветграда, в якій є запис німецькою мовою, що Генріх народився в будинку батьків. Оскільки у Густава Нейгауза в Єлисаветграді не було власного будинку, то припускають, що тоді Нейгаузи жили в будинку за нинішньою адресою Калініна, 26. Хоча, не виключено, що цю тезу колись буде спростовано.

До речі, таких «тупикових» ситуацій зі спадщиною Нейгауза у Кіровограді вистачає. Перший — тупик його імені. Коли 1965 року у місто приїжджав із концертом Святослав Ріхтер, то він сказав, що «доки у Кіровограді існуватиме тупик Нейгауза, я сюди більше не приїду». Хоча місцева влада тоді не дослухалася до слів всесвітньовідомого музиканта і не внесла зміни у топонімічну карту міста, Ріхтер усе-таки ще раз побував у Кіровограді. 1988-го він приїжджав на відкриття музею Генріху Густавовичу на вулиці Калініна, 26 та був на відкритті пам’ятної дошки на цьому будинку. І лише нещодавно в Кіровограді з’явилася вулиця Нейгауза. Ім’я Генріха Густавовича отримав театральний провулок.

Наступний «тупик» — пам’ятна дошка Г.Нейгаузу, яку відкрили на будинку музичної школи №1 по вулиці Дзержинського. 1981 року її директор Віктор Ревенко та викладач фортепіанного відділу Елла Торговецька були ініціаторами відкриття у школі музею земляка-композитора. У тому ж році було започатковано «Тиждень музики» до дня народження Генріха Густавовича. Тепер ці заходи називаються «Нейгаузівські зустрічі».

І все ж, пам’ятну дошку Г. Нейгаузу встановили. Кажуть, її виготовлено не на державні, а спонсорські кошти. Її автор — кіровоградський скульптор Віктор Френчко. Ескіз, шрифти, і верстку скульптор розробляв самостійно. А от з вибором портрета Генріха Нейгауза допомагали історики та музиканти — обрали зображення молодого і натхненного піаніста.

П’ятнадцятирічна праця кандидата мистецтвознавства Марини Долгіх увінчалася виходом книжки «Нейгаузи: варіації на єлисаветградську тему». — Єлисаветград на початку ХХ століття був своєрідною Меккою фортепіанної музики, — розповідає Марина ДОЛГІХ. — Домашня музика, благодійні концерти та вечори, музична школа Густава Нейгауза... Не дивно, що тут народився і виріс такий композитор.

Книжка вийшла накладом 500 примірників у кіровоградському видавництві «Код», і є першою науковою реконструкцією єлисаветградського періоду життя чотирьох видатних представників музичної спільноти України — членів родини Нейгаузів.

Ще однією пам’ятною віхою святкування ювілею земляка-композитора стало відкриття погруддя Генріха Нейгауза біля приміщення Кіровоградського музичного училища. Автор ескізу — кіровоградський архітектор Віталій Кривенко, безпосереднім виконавцем став львівський скульптор Володимир Цісарик. Серед спонсорів проекту — колишній випускник музичного училища, композитор Ігор Крутий, який передав на спорудження бюста Нейгауза 15 тисяч доларів. За словами директора департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської облдержадміністрації Валентини Животовської, на проведення урочистих заходів з нагоди 125-річчя з дня народження Генріха Нейгауза було виділено 330 тисяч гривень з обласного бюджету. Крім того, до відзначення цієї події активно долучилися спонсори, які разом зібрали майже 194 тисячі гривень.