«Не забувати про життя»

Символічно, що у  річницю  повномасштабного вторгення  рашистами в Україну буде представлена вистава «ВСУПЕРЕЧ», яку митці гратимуть на головній сцені Національного театру ім. Лесі Українки. Це унікальний творчий проєкт, що відбиває події сьогодення та минулого в одній виставі. Поєднання документального, пластичного та драматичного театрів в одній виставі. В процесі підготовки були згуртуртовані митці з усієї країни для створення цього проєкту. П’ять п’єс про боротьбу України за її свободу, гармонічно поєднали: відомий український режисер Антон Меженін та провідний український хореограф Євген Карякін.

В основі постановки покладений оригінальний сценарій на основі документальних фактів та п’єс драматургів, які пережили війну. Уривки «руський воєнний…», коти-біженці, історія підлітків із Бучі… Протягом вистави актори проживають історії воїнів, які боронять нашу землю та українців різного віку, які постраждали від дій окурантів. Але, всупереч  подіям є людина, яка робить свою справу… Вистава пронизана 400-річною історією боротьби нашого народу за свободу та незалежність. Унікальність вистави полягає в поєднанні документалістики, сучасної драматургії, ігрового та пластичного театрів в єдине велике сценічне дійство.

 «Сьогодні дуже важливо не забувати про життя. Не закриватися в собі, не давати можливості депресії розвиватися, - зазначає Антон МЕЖЕНІН, головний режисер театру ДРАМіКОМ, режисер вистави «ВСУПЕРЕЧ». - Наша вистава саме про це. Про людей, які пережили те, що зараз переживають мільйони українців. Всупереч війні, знаходиться людина, яка робить свою справу – саджає яблуню! Унікальність вистави полягає в поєднанні документалістики, сучасної драматургії, ігрового та пластичного театрів в єдине велике сценічне дійство… За 25 вистав, поставлених в різних театрах України, я вперше набуваю досвіду роботи з документальним текстом. Різкі повороти від фарсу до фізичного театру, від пластичної драми до театру абсурду. Впевнений, що вистава «ВСУПЕРЕЧ» не залишить байдужим нікого.

Нині ДРАМіКОМ – це театр, який зміг позбутися російськомовного минулого. Театр, який змінив себе та змінює свого глядача. Всупереч усім негараздам  ці  талановитиі митці  продовжують працювати. За час війни  було випущено п’ять прем’єр, три з яких створені за сучасною українською драматургією. Одну з них (24 лютого) представлять в столиці нашої держави.

 Фото надане театром ДРАМіКОМ