Небесний захисник батьківщини

Архангел Михаїл – окраса київського герба і наша мрія про мир в Україні, став головним персонажем виставки авторської ікони талановитого львів'янина Михайла Скопа. До 29 вересня  два зали в Музеї М.Грушевського освітлено сакральним світлом: лики Богородиці, Архангела Михаїла і Святого Миколая написано на старих дошках у техніці яєчної темпери: саме так, як і писалися ікони сотні років тому.

Михайло Скоп упевнений, що  сильну ікону можна написати лише «серцем», а напрацьовані сторіччями іконописні канони - важлива, але не обов'язкова умова, а ось без Віри самого автора, ікона залишиться просто красиво розписаною дошкою. Син відомого іконознавця Льва Скопа,  Михайло відмінно знайомий з історією іконопису, вивчив і копітку техніку реставрації, але знайшов себе саме як художник авторської ікони. Ми звикли до того, що на виставках сучасної ікони можна побачити твори майстрів старшого покоління. Щодо цього Михайло є винятком із загального правила. Йому 21 рік,  він закінчив Львівський державний коледж декоративного і прикладного мистецтва імені Івана  Труша, потім  поступив до Львівської  Національної Академії Мистецтв.

Старі дошки для ікон вибрано Михайлом не випадково, це не просто «данина традиції». Під час революційних подій він разом із батьком займав  активну позицію, жив на Майдані і писав образи на тих дошках, які там знаходив. Пізніше Михайло Скоп  надав свої твори  для добродійного аукціону  «Митці - Воїнам» (Львів і Трускавець, 2014 рік); «З любов'ю до України» (Стрий і  Львів, 2014 р.), «І мертвим, і живим, і ненародженим...» («Художня сотня», Український Дім, Київ – 2014 р.); та інші,  він постійний учасник художніх акцій на підтримку української армії. Ікони обох Скопів знайшли шанувальників серед майданівців, образ Михайла Скопа «Христос у Славі» перебуває в США, інші роботи - в  Україні, Польщі та  Росії.

СВЯТИЙ ДМИТРІЙ І ПОДВИГ СВЯТОГО НЕСТОРА. ДОШКА, ТЕМПЕРА 2014Р.

На афіші виставки «Воєводі, який двоголового долає» Архангел Михаїл знищує  двоголового  ворога. Прозорість метафори «про двоголового» стала причиною несподіваного зриву виставки в Музеї Івана Гончара. Ухвала закрити виставку нічим не виправдана: завдання глядача – вникнути в саму сутність іконопису як такого:  адже євангельські  образи завжди закликають  до заповітної мети християнства – миру. Зрозуміло, образотворчі мотиви включають і асоціації, надаючи глядачеві простір для особистісного і соціально-політичного переосмислення твору, проте цей  цікавий процес  зовсім не має тягти за собою заборону  дирекції відкрити митцеві свою  експозицію.

СВЯТИЙ МИКОЛА З ЖИТІЄМ. ДОШКА, ТЕМПЕРА 2014Р.

 На образі «Богородиця Проводирка з  Небесною Сотнею» митець використовує  різьблення в техніці старих майстрів: на дошці вирізане поглиблення для образу, а довкола – колони, які створюють ефект  відгородженості простору з образами, і, в той же час, вони в постійному  молитовному  діалозі з нами: небесне та земне поєднується  в єдине  ціле. «Святий Дмитрій і подвиг Святого Нестора» також стверджують єдність: над образом Св. Дмитрія майорить український  жовто-блакитний прапор. «Богородиця  з бійцями АТО»  разом з немовлям - Христом благословляє захисників тим же жестом, яким протягом сторіч традиційно благословляються праведники, які відзначилися вірністю.

До речі, культурне життя Михайла Скопа охоплює й інші галузі: він автор містичного роману «Пташине полювання» і збірки віршів «Пiснi Чорного Степу», музикант і фронтмен групи «Чорна Дебра», експериментує в музичних напрямках  фольк-метал, прогресів-рок та атмосферик-готик метал.