Новорічна анкета «Дня»

1. Яким ви запам’ятали 2008 рік? Яким він залишиться в історії України та світу?

2. Складіть ваш особистий рейтинг подій минулого року.

3. «День-2008»: яким ви його побачили? Яким хочете бачити в 2009-му?

4. Розкажіть про себе: місце проживання, вік, професія, захоплення...

5. Ваше новорічне звернення до українців або афоризм.

Едуард МИТНИЦЬКИЙ, художній керівник та режисер Київського театру драми та комедії на Лівому березі:

1. Пам’ятаєте, як у Булгакова в «Білій гвардії»: «Велик был год и страшен год по рождестве Христовом 1918, от начала же революции второй». Змініть цифри — і вийде точна характеристика 2008 року, що минає. Року вельможних інтриг, профанації, безпорадності та апогею корупції.

2. Головна подія — постійне «Браво!» в глядацькій залі нашого театру після вистав.

3. Розумно вистроєний «репертуар», в якому значне місце посідає культура. Бажаю у 2009 році — так само настирливо й послідовно укоріняти в людській свідомості первозданність культурного «чорнозему» — підмурка особової самодостатності.

4. Щоб у решті решт лопнуло терпіння!

Людмила ГОРДЕЛАДЗЕ, директор кінотеатру «Жовтень»:

1. Як високосний, поганий, недобрий. В історії України — як передтеча Руїни-2, останній рік втрачених можливостей, в історії світу — чи не останній шанс на збереження гармонії та балансу життя як такого.

2. Особисте — смерть брата... Загальне, українське — вибори київського мера, вірніше, їхній приголомшливий результат. Світове — обрання Барака Обами президентом США.

3. Я бачу його в руках читачів — моїх знайомих і незнайомих. «ДЕНЬ» читають і цитують, і це найкраще визнання. В 2009-му ваше видання бажаю бачити: АВТОРИТЕТНИМ, НЕУПЕРЕДЖЕНИМ, РОЗУМНИМ, ІНТЕЛІГЕНТНИМ, НЕЗАЛЕЖНИМ, СВІТЛИМ І РАДІСНИМ. Зрештою, це побажання стосується і читачів.

4. Не думай про секунди звисока. Не гай часу. Багато мисли. Бережи себе та близьких. Багато працюй. Покладайся лише на себе й свої ресурси. Нікого ні про що не проси... Не зазіхай на чуже. А жінкам — пам’ятайте, що б не сталося, головне – постава, посмішка та настрій!

Станіслав МОІСЕЄВ, головний режисер Молодого театру:

1. Якби я сказав про те, що рік був кризово-деприсивним, то я, можливо, був би не до кінця правдивим. Кризові явища в українській політиці, всесвітня економічна криза, протестні акції в Греції, сомалійські пірати, війна в Грузії... Але ж поруч з цим — фантастична Олімпіада в Пекіні, перемоги українських параолімпійців, Кличко, відчайдушні намагання українського театру вирватися з тенет застою у ситуації відсутності реформ, блискучі спроби митців розбурхати ситуацію власними інноваціями — все це, і ще багато чого, вимальовують цікаву і парадоксальну картину 2008 року. Для мене особисто, та й для більшості моїх співгромадян, гадаю, цей рік залишиться у пам’яті, як час вибору справжнього шляху до європейської цивілізації, людських цінностей та пріоритету закону й демократичного вибору.

2. а) Пекінська Олімпіада; б) угода про асоціацію з ЄС; в) війна в Грузії.

3. «День»-2008 залишився у хорошому сенсі «консервативною», глибокою газетою для мислячих читачів. «День»-2009 хочеться побачити з новими візуальними ідеями при збереженні фірмового стилю, з розширеними колонками авторів, зі спеціальними щомісячними чи двотижневими додатками, присвяченими проблемам українського мистецтва. Хто ж, як не ви?

4. «Фортуна любить тих, кого не помічає Феміда». Всім читачам і прихильникам газети «День», бажаю якнайскорішого спростування цього вислову.

Любові до себе, любові в собі, любові до кожного! З Новим безкризовим роком!

Андрій ХАЛПАХЧІ, директор Української кінофундації:

1. Світова економічна криза, що в Україні прийняла найбільш карикатурний вигляд. Але при тому велика робота по створенню позитивного іміджу України в світі.

2. Агресія Росії в Грузії, яка стала яскравою ознакою політичного курсу Росії, як тоталітарної загрози для всього світу.

3. Безперечно, одна з кращих газет в Україні, але останнім часом занадто заполітизована, як і більшість видань в Україні. В 2009 році хотілося б більше уваги до культурних подій, особливо в галузі кіно.

4. Незалежно від етнічної та релігійної приналежності бути україністами, шанувати свою культуру, історію та сучасність. Не чекати дарунків від держави, але навчитися робити щось самим для покращання нашого життя.