Образ Батьківщини, відтворений у музиці

15 грудня у Національній філармонії України відбувся концерт творів Сергія Борткевича у виконанні Чернігівського симфонічного оркестру «Філармонія». Він пройшов з нагоди висунення художнього керівника і диригента музичного колективу Миколи СУКАЧА на здобуття Національної премії ім. Тараса Шевченка 2005 року. Прозвучали: Концерт №1 для фортепіано з оркестром сі- бемоль мажор, тв. 16 (1912 р.), Концерт для скрипки з оркестром ре мажор, тв.22 (1915р.), Симфонія №1 ре мажор «Моя Батьківщина», тв. 52 (1934 р.). У творчості Борткевича відчутний вплив української народної музики, особливо мелодій Слобожанщини — автор родом звідти. «Коли я приїхав у родовий маєток Борткевичів у селі Артемівка на Харківщині, вийшов на найбільший пагорб, побачив безкраї поля, далі — невеличке селище і знову поля. І все стало таким рідним, — говорить Микола Сукач. — Переконаний, коли композитор творив симфонію «Моя Батьківщина», то згадував цей краєвид». У своїх мемуарах, знайдених в одному із музеїв Гааги, Сергій Борткевич писав: «Мені скоро шістдесят. Коли друг прочитав мої спогади, сказав: «Яке у тебе було цікаве життя». Я відповів йому, мовляв, читати — так, а жити — ні. Ми всі, емігранти, живемо більше минулим, аніж сучасним. Бо тільки той, у кого силоміць відібрали рідну землю, може відчути що то за біль. Як хочеться, як колись казав Гете, повернутися назад до матері, тобто до витоків, до рідної землі, щоб черпати наснагу і сили на подальшу творчість. Бо мистецтво є, було і буде національним».

Микола Сукач — єдиний вітчизняний диригент і один з небагатьох у світі, який виконує твори українського композитора. Вперше він зіграв їх з українським піаністом зі США Миколою Суком. У 2002 році вийшли компакт-диски у Великої Британії та Нідерландах. Тоді ж Шотландський оркестр BBC записав дві симфонії Борткевича. Микола Васильович повернув i всю спадщину в Україну — 59 із 74 музичних робіт. Решта поки вважається втраченою.

Сергій Борткевич навчався у Німеччині, де і залишився. Там його твори звучали до 1933 року. Тоді ж знову повернувся до Австрії. Австрійці консервативні у своїх уподобаннях — Моцарт, Брамс, Бетховен...Часто в українця не було грошей, аби найняти симфонічний оркестр для виконання власних творів. Щоправда, це йому вдалося у 1952 році на свій 75-річний ювілей.

Микола Сукач розшукував доробок Борткевича за сприянням доктора філософії Бомбейського університету Багвана Тадані, нині громадянина Канади, англійського держслужбовця Малколма Баллана, голландського юриста Ваутера Калктмана. Своє знайомство з ними він називає долею. «Тільки-но почав виконувати музику Сергія Борткевича, збагнув, що то моя музика. Пригадую, на одному з перших концертів навіть відчув, ніби сам композитор енергетично присутній у залі. Відтоді його творчість мене не відпускає».