Огляд концертів лютого 2025 року у Національній філармонії України

Лютий 2025 року у філармонії буде насичений цікавими протиставленнями в різних концертах. Наприклад, Мирослава Скорика та Йозефа Гайдна, Шопена, Шумана і Косенка, Гайдна і Веберна або Бетховена та Сібеліуса, а також твори рідко виконуваних композиторів Карла Амадея Гартмана та Малкольма Арнольда в одній програмі з видатним твором угорця Бейли Бартока. У монографічних концертах звучатимуть – Віталій Губаренко та Олександр Саратський, Рейнґольд Глієр та Богдана Фроляк. А український композитор та органіст Богдан Дем’яненко розверне перед допитливим слухачем цілу панораму 1000 років української музики в органній версії, зокрема творів, які прозвучать вперше за останні 300 років! Обирайте і приходьте до філармонії!

2 лютого програма БАХ & ДЖАЗ пропонує зануритись у захоплюючу подорож крізь час та стилі. Цей вечір об’єднує два музичних світи – барокову велич Йоганна Себастьяна Баха та сміливий, вільний дух музики Нового світу. На органі прозвучать вічні шедеври Баха, які відкриють безмежний простір гармонії та величі. Джазові аранжування органної музики дарують несподівані враження, поєднуючи технічну досконалість та емоційну глибину. Потужний звук органа, магія імпровізації та гармонійний діалог двох епох надихнуть на нове розуміння музики як універсальної мови почуттів.

5 лютого у виконанні Національного симфонічного оркестру України
під орудою Маестро Володимира Сіренка звучатимуть Камерні симфонії українського композитора Віталія Губаренка. Більше знаний як оперний композитор, він має у своєму творчому доробку чимало симфонічних творів. Це – справжні перлини лірики та полум’яності, які збудовані на взаємодії усіх складових музичної тканини, ніби це оперні герої, котрі співчувають, хвилюються та радіють разом. Камерні симфонії Губаренка – відносно невеликі за тривалістю композиції, написані для оркестру та солюючого інструмента. У кожній симфонії соліст, немов герой у навколишньому світі, що переживає свої драми. Цього вечора ними стануть блискучі скрипальки Богдана Півненко та Мирослава Которович. Окрім такого ліричного налаштування, симфонії дозволяють продемонструвати неабияку виконавську майстерність музикантів. Три камерні симфонії Губаренка доповнить симфонічна поема Ріхарда Штрауса «Смерть і просвітлення». Написана композитором у віці 24 років, вона побудована на його розмислах про наповненість життя.

6 лютого  в програмі «У настрої серенади» – Київський камерний оркестр під орудою Маестро Наталії  Пономарчук пропонує свій унікальний погляд на чеську музику ХХ та ХІХ століть. Саме так: рухаючись від музики модерніста Богуслава Мартіну до Леоша Яначека та Антоніна Дворжака слухач занурюватиметься у підвалини чеської класичної музики. Подвійний концерт Мартіну, де сольними інструментами виступають фортепіано та литаври, маркує інтерес композитора до актуального тоді модернізму з його жорсткими урбаністичними звучаннями, залізобетонним ритмом та цікавими тембровими поєднаннями. Ранній твір Яначека з одного боку видає захоплення сучасним йому Вагнером із характерними млосними гармоніями та густим плетивом мелодій. А з іншого – увагу до запального танцювального фольклору Моравії. Серенада Дворжака захоплює поєднанням яскравих ліричних тем та по-класичному струнких форм. Отож, чеська музика постає відкритою до загальноєвропейських традицій, водночас зберігаючи власне унікальне звучання.  

7 лютого у філармонії Моцарт і Брамс звучатимуть у виконанні Симфонічного оркестру НФУ під керівництвом Антонія Кедровського. Соліст Станіслав Гуменюк, фортепіано. Ви точно чули уривки із Концерту №21 Моцарта і Симфонії №3 Брамса! Хоча повільні частини цих творів стали шлягерами у світі класичної музики, вони задумувалися композиторами як частини більших творів – концерту та симфонії. Вишукана розміреність у Моцарта, лірична наповненість Брамса, але про що говорить ця музика у контексті всього твору? Як сприймаються повільні розмірковування Моцарта на тлі енергії інших частин концерту та як співвідноситься невагома елегія з пристрасною музикою Симфонії Брамса? Як добре ми знаємо ці твори, визнані сучасниками композиторів одними з найкращих? Ця програма стане відкриттям для любителів музики та досвідчених слухачів.

8 лютого Liatoshysky Space. Камерна музика #2. Для київського слухача музика Лятошинського є все більш впізнаваною, і його сприймають як класика української музики не лише за його місцем в історії, а й через оприсутнення його творчості у музичному просторі Києва. Втім чи таке сприйняття композитора співвідноситься із загальноєвропейським контекстом? Як його музика звучить поруч із німецькими, французькими, італійськими творами? Дослідити це береться піаніст Максим Шадько, який разом із Варварою Васильєвою та Глібом Саськом виконають камерні твори Бориса Лятошинського раннього модерністичного періоду та пізні сонати Брамса і Бетховена. Сміливі експерименти, насичена експресивна музична мова та на противагу – класична виваженість і економія музичних засобів. А проте чи не є творчість цих авторів близька одне до одного через постійне бажання пошуку, ретельну роботу над формою та яскравий музичний матеріал?

9 лютого програма концертупропонує слухачам захопливу подорож крізь різні епохи та стилі, об’єднану майстерністю двох видатних композиторів – Мирослава Скорика та Йозефа Гайдна. Український композитор Мирослав Скорик, чия творчість поєднує національні традиції з сучасними музичними тенденціями, представлений у програмі трьома творами для струнних: «Диптих», «Елегія» та  «Іспанський танець». А класик віденської школи Йозеф Гайдн – двома шедеврами, які демонструють його геній жанрі Концерту для віолончелі з оркестром №2 та  Симфонії №46. Ця програма є чудовою нагодою насолодитися різноманіттям музичних стилів і поринути у світ емоцій та ідей двох великих майстрів.

14 лютого «Закохані в класику» – Симфонічний оркестр НФУ під орудою Маестро Миколи Дядюри та солістка Варвара Васильєва, скрипка, – зіграють блискучу програму для усіх закоханих! Четверту симфонію Бетховена та Скрипковий концерт Сибеліуса у написанні відділяє 100 років. Один твір належить до класичної стилістики, інший – до пізньоромантичної. В одному – ясність та піднесеність, в іншому – схвильованість та мрійливість. Але ці твори об’єднує те, що за своє довге концертне життя вони стали класикою, яка формує репертуари будь-якого оркестру. 

16 лютого у виконанні Київського камерного оркестру під батутою Наталії Пономарчук, – твори рідко виконуваних композиторів Карла Амадея Гартмана та Малкольма Арнольда поєднаються в одній програмі з видатним твором угорця Бейли Бартока. Експресивна музика Симфонії Гартмана відповідає його творчим устремлінням: сформувавшись як композитор на австро-німецькій пізноромантичній музиці, він лишається вірним цій традиції. Зрештою, вірність та послідовність – властиві риси характеру композитора, якому випало жити в часи Третього Райху. Він не шукав компромісів із режимом, а зник з концертного життя Німеччини до повалення нацистського режиму... Малкольм Арнольд – англійський композитор-консерватор, – у своєму Концерті для двох скрипок – міцно спирається на традицію тональної музики із класичним розумінням форми концерту. На завершення прозвучить Музика для струнних, ударних і челести – один з найважливіших творів Бартока.

18 лютого на свій авторський Вечір прем’єр | Premiere Evening запрошує відомий український композитор і джазовий піаніст Олександр Саратський. У програмі прозвучать дві прем’єри: Симфонія № 5 і Концерт для фортепіано з оркестром № 10 фа мінор у виконані автора та Liatoshynskyi Capella Orchestra Національного будинку музики під керівництвом Богдана Пліша. У своїй творчості Олександр Саратський органічно поєднує традиції джазу, академічної музики та українського фольклору. Цим концертом  композитор розпочне свій черговий тур містами України, який має на меті підтримати та надихнути музикою широку аудиторію у складні часи війни.

20 лютого концерт духового оркестру Національного Президентського оркестру «Меса Янголів» під орудою Сафета Джемалядінова. Програма увібрала в себе твори композиторів XX-XXI сторіччя, які осмислюють у своїй музиці життєвий шлях людини. Твори Браяна Бальмажеса Shrine of the Fallen | «Храм полеглих» і Симфонія №8 «Нескорені» Олександра Яковчука описують історичні події боротьби українського народу у XXI сторіччі. Музика Джона Макея «Пробудження Аврори» стане у програмі своєрідним променем надії і віри, які тримають у темні часи. Підсумує концерт – Симфонія №5 Девіда Масланки, який протягом усього свого творчого життя звертався до хоралів Баха і йшов до написання власної Меси. Занурюючись у світ музики генія, Масланка роздумував на теми втрати, горя та трансформації.

22 лютого відбудеться перша концертна програма проєкту «1000 років української музики: органна версія», започаткованого українським музикознавцем, композитором та органістом Богданом Дем’яненком. Слухачі матимуть змогу пройти чималий історичний шлях і поринути в українську музику Середньовіччя, Бароко, Класицизму та сучасності. Орган ми зараз мимоволі асоціюємо лише із західноєвропейською музикою, але на стіні Софійського собору в Києві серед придворних музикантів Ярослава Мудрого зображений і органіст. Тож українська, зокрема і хорова музика – на органі саме зараз дозволяє особливо емоційно відчути глибинні зв’язки із західноєвропейською музичною традицією. Деякі твори програми звучатимуть прем’єрно! Інші – після тривалого забуття, нині розшифровані з рукописів і адаптовані для виконання на органі, – прозвучать вперше за останні 300 років!

24 лютого Симфонія-реквієм «Праведная душе...» Богдани Фроляк для солістів, хору та симфонічного оркестру на тексти Тараса Шевченка до третіх роковин повномасштабної війни – твір особливого звучання, написання якого припало на тяжкі місяці Майдану 2014-го. Вже перших тактів симфонія-реквієм ламає звичні слухацькі упередження. Звучання вступних фраз, у яких вгадуються алюзії до моцартівського Реквієму, формує відчуття, котре зберігається до самого кінця, – відчуття єдино вірної інтонації, щемної, зосередженої, одночасно експресивної й сповідальної. Виконують: Симфонічний оркестр НФУ під орудою Наталії Стець та Національна капела ДУМКА.

25 лютого меломанів і правдивих киян запрошує Симфонічний оркестр КМАМ імені Рейнґольда Глієра під керівництвом Олександра Госачинського відзначити концертом «Рейнґольду Глієру 150» – ювілей композитора, диригента, педагога, чиє ім’я носить Київська муніципальна академія музики. Андрій Павлов, скрипка;
Ярослава Некляєва, арфа і Мар’яна Головко, сопрано – виконають Концерт для скрипки з оркестром, Концерт для арфи з оркестром і Концерт для колоратурного сопрано з оркестром Рейнґольда Глієра. Програму вестиме відомий український радіоведучий та засновник радіо «Аристократи» Ярослав Лодигін.

27 лютого NotaBene +. Концерт перший. Цей спільний проєкт NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики, – відкриває нову генерацію виконавиць та виконавців, композиторок та композиторів і розпочнеться він символічно у день першого виступу NotaBene Chamber Group, що відбувся рівно 9 років тому. Це буде 4 програми, де молоді виконав(и)ці гратимуть разом із музикантами NotaBene, а також програма нової музики молодих композиторів/-ок. У першій програмі циклу до квартетів Гайдна і Веберна доєднається скрипалька Катерина Березнікова, а також прозвучить Фортепіанний квінтет Шумана разом із піаністкою Марією Клименко.

МУЗИЧНИЙ САЛОН

12 лютого Квартет гітаристів «Київ» запрошує на концерт «Гітарне бароко», в якому звучатимуть, як улюблені відомі твори барокових майстрів – Йоганна Пахельбеля, Антоніо Вівальді, Йоганна Себастьяна Баха, Доменіко Скарлатті, так і маловиконувані інструментальні шедеври Жана-Філіппа Рамо, Генрі Персела, лютніста Робера де Візе та шведського скрипаля і гобоїста Югана Гельміка Румана.

14 лютого у програмі «Сходи до раю» у виконанні соліста філармонії тенора Сергія Бортника та джазового піаніста В’ячеслава Полянського прозвучать пісні з голлівудських мюзиклів та кінофільмів, спірічуелси, фортепіанні джазові імпровізації: саме та музика, яка повинна звучати у День закоханих. Публіка матиме чудову нагоду пригадати атмосферу культових фільмів та мюзиклів «Кабаре», «Ні, ні, Нанетта», «Історія кохання», «Моя чарівна Леді», насолодитися Гершвіном і джазовими імпровізаціями. Родзинки концерту додадуть також відомі спірічуелси. 

15 лютого звучатиме «Романтичний рояль» Інеси Порошиної. Програма  побудована на красі протилежностей геніїв і складатиметься з творів Шопена, Шумана, Дебюссі з їх безпосередністю у музичних висловах, багатством наспівних мелодій та геть іншого Ліста – патосного оратора, що користується підкресленою віртуозністю, аби висловити щось важливе, вічне, неймовірне.   Компанію їм складуть твори українських композиторів, яких не оминуло романтичне натхнення: Косенка, Некрасова, Надененка.

22 лютого солістки філармонії Валентина Матюшенко | сопрано та Ольга Табуліна | мецо-сопрано запрошують на  красивий концерт «Salve Regina» у супроводі Анастасії Бика | клавесин та Струнного квартету «Каприс-класік». Salve Regina – один із чотирьох спеціальних гімнів Божій Матері, які традиційно були частиною Літургії. У цьому концерті прозвучать два твори на тексти цього традиційного антифону різних авторів: італійського композитора, родоначальника неаполітанської оперної школи і батька знаменитого композитора Доменіко Скарлатті – Алессандро Скарлатті та німецького композитора пізнього бароко, співака, викладача музики й найбільшого представника неаполітанського стилю – Йоганна Адольфа Хассе.