«Оксанина лялька»

— В основі кожної моєї ляльки — натуральна бавовна або льон. Для оздоби використовую не лише натуральні, а й синтетичні тканини, — пояснює Оксана СМЕРЕКА-МАЛИК. — А перші мої ляльки були з... квітів (із пуп’янків жоржин, а платтячко — з мальви). Якось у 2009 році приїхала моя подруга з Бельгії: у неї був ювілей, і я шукала, що б їй подарувати. Пішла на вернісаж і почала вибирати ляльку. Тоді ще не було такого лялькового буму. Купила її, принесла додому і кардинально переробила. Нині ця лялька «живе» в Брюсселі...

На книжкову толоку в Миколаєві-Дністровському, яка була присвячена Уляні Кравченко, я зробила ляльку-Уляну в стриманих полинових барвах, що найбільше пасували до аскетичного образу поетеси, сучасниці Івана Франка. Відтоді продовжую «гратися» ляльками...

Майстриня створила каркасну ляльку-мотанку, поєднавши традицію та новаторство. Усі її композиції динамічні — костюми і пози передають характер і типаж, а разом створюють враження живої картини. Авторка каже, що не ставить собі за мету дотримуватись якогось регіонального етнографізму. Вбрання та емоційний настрій її авторської ляльки творяться спонтанно.

Нагадаємо, нині майстриня працює директором художнього ліцею при Львівській академії мистецтв. Окрім ляльок, займається писанкою й пише вірші, а ляльки-мотанки — її хобі, яким займається вже четвертий рік, презентуючи свої роботи на виставках у Львові, Києві, Луганську, Івано-Франківську, Луцьку, Черкасах та інших містах. Оксана Смерека-Малик була співавтором триметрової ляльки-мотанки, виготовленої у Львові на завершення фестивалю Етнолялька-2011. Ця робота увійшла до Книги рекордів України. Член журі республіканських конкурсів народних ляльок та Параду вишиванок. Авторка кількох поетичних книжок, дипломантка ХІІ літературного конкурсу імені Мирона Утриска.

Виставка «Оксанина лялька» — єдина, створена циклами (гуцульським, французьким та квітковим), що умовно перегукуються з поезіями авторки. Експозицію можна побачити до 10 травня.