Оратори та слухачі
Шостий міжнародний книжковий ярмарок «Книжковий світ-2004» не зміг підняти повну «вагу», заявлену перед початком цього заходу. І в цьому не можна звинувачувати організаторів. На вступній прес-конференції президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів (УАВК) Олександр Афонін заявив журналістам: ми проведемо два заходи, що надалі можуть досить серйозно позначитися на стані українського книжкового ринку. На жаль, один із них, а саме «круглий стіл» про співвідношення української і російської книги на вітчизняному ринку, за участю керівників видавничих структур Росії й України, перетворився на трибуну для одного оратора.
Нас «давлять» росіяни. Вони демпінгують. У них закони. І взагалі — ми не можемо з ними змагатися. Приблизно такими епітетами відгукується велика частина відомих українських письменників, а також видавців про стан вітчизняної книжкової галузі. Ось ним і запропонували сісти за стіл переговорів із виконавчим директором Асоціації книгорозповсюджувачів незалежних держав Анатолієм Горбуновим. Але, мабуть, така форма спілкування наших провідних книговидавців мало цікавить.
Принаймні на «круглому столі» виступав тільки пан Горбунов, а українська сторона (представлена невеликими видавництвами) виступила в ролі слухачів. Російський гість розказав, що торік видавництва Російської Федерації випустили 81 тисячу найменувань книг, що вийшли загальним накладом в 702 млн. примірників. Про те, що Росія посідає четверте місце у світі за виданою літературою. За даними Російської книжкової палати, в Росії існує 6187 видавництв, з яких 3092 розташовано в Москві. А їх річний товарообіг становить 1,5-2 млрд. у. о. Анатолій Горбунов детально розповів про систему книгорозповсюдження, про технології роботи великих книжкових супермаркетів, про моніторинг покупців, дослідження цільової аудиторії й таке ін. Цікаво було послухати про боротьбу Асоціації книгорозповсюджувачів незалежних держав із містечковими чиновниками за кожну провінційну книгарню. Пан Горбунов сказав у своєму виступі, що на Московському книжковому форумі його організація підписала з УАВК протокол намірів про створення єдиного економічного простору. Але всі ці теми стали тільки інформацією, а не предметом для обговорення. Важко говорити про варіанти російсько-української співпраці у видавничій справі, коли великою мірою зацікавлена сторона ігнорує цей процес. У такому разі нам залишається й надалі виступати в ролі спостерігачів і слухачів, а не ініціаторів і виконавців.
