«Пам’ятайте, що ви є і будете обличчям України». Про що говорила львівська молодь за горнятком кави з Вірою Вовк
«День» уже повідомляв про творчу зустріч у Львові українських митців із-за кордону. Нагадаємо, що МІОК запросив до міста Лева лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Віру Вовк із Бразилії, ілюстратора багатьох її книжок художника-графіка Зою Лісовську із Швейцарії і письменника та перекладача з Польщі Тадея Карабовича, які представили двомовну п’єсу Віри Вовк «Смішний святий».
Цікаво, що працівники МІОКу надали можливість усім охочим поспілкуватися з Вірою Вовк не тільки під час офіційної зустрічі у переповненій Дзеркальній залі Палацу Потоцьких, а й в особистій невимушеній бесіді за горнятком кави, про що також писав «День». Щоб покавувати з письменницею, достатньо було надіслати на сайт МІОКу запитання до пані Віри. Як розповів «Дню» працівник МІОКу Богдан Сиванич, запитань надійшло близько тридцяти, а авторами їх були здебільшого студенти львівських вишів. Найкращим Віра Вовк визначила питання майбутнього медика, першокурсника Тараса Пацюрка, а звучало воно так: «Ви пройшли безмежну путь, і мені цікаво, чи знайшли ви щастя? Якщо так, то в чому щастя?»
Зустріч відбулася у кав’ярні «Фраєрка». Кавою, а також інтелектуальним спілкуванням з гостею з Бразилії ласували Тарас Пацюрко, його однокурсниця Тетяна Новосадська і працівники МІОКу Ольга Пташник, Богдан Сиванич та Андрій Яців. Говорили про каву як про традицію, довоєнний Львів, який славився затишними кав’ярнями, і, звичайно ж, про життя і творчість Віри Вовк. Їдучи зі Львова, письменниця залишила слово подяки працівникам МІОКу: «Щиро вдячна за це свято, за всю увагу і любов, якими щедро обдаровує мене мій рідний Львів. Скільки житиму, носитиму на собі його знамено: тут я хрещена в соборі Святого Юра, тут із рук мого хресного батька прийняла перше Святе Причастя, тут я вчилася в гімназії «Рідної школи» імені Кокорудзів. Те, що з дитинства тут зачерпнула, було мені щитом і дороговказом на все життя».
Звернулася письменниця й із посланням до молоді: «Треба рятувати Україну від неморальності, корупції, хабарництва, запроданості, егоїзму, лінивства. Це — єдина дорога до самозбереження. А щоб побороти всі ті пороки, маєте починати із вас самих, бо інакше не матимете успіху. Пам’ятайте, що ви є і будете обличчям України!..»
