Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Під сяйвом «Марії»

Із 4 до 9 жовтня у Києві уже вчотирнадцяте відбуватиметься Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам
28 вересня, 16:34
ЛАРИСА КАДИРОВА — ДИРЕКТОР ТА ХУДОЖНІЙ КЕРІВНИК МІЖНАРОДНОГО ФЕСТИВАЛЮ «МАРІЯ», ПРИМА НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕАТРУ ІМ. І. ФРАНКА / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Цей форум присвячений пам’яті легендарної майстрині сцени — Марії Заньковецької. Про особливості цьогорічного фестивалю «Марія» розказала «Дню» його засновниця, відома актриса Лариса КАДИРОВА:

— «Марія-2017» відрізняється від попередніх форумів тим, що ми розширюємо перелік різних мистецьких заходів. Крім традиційних показів вистав, відбуватимуться круглі столи, презентації книжок, екскурсії та виставки. Вперше представимо роботи знаменитої харків’янки Варвари Каринської, яку називали «Шекспіром балетного костюму». Саме вона здійснила переворот у світі балетної моди: відмовилась від обручів у спідницях, зробила костюми м’якими та пластичними і подарувала балету пачку — таку, як ми її знаємо сьогодні.

Після жовтневого більшовицького перевороту та Громадянської війни Варвара Андріївна емігрувала до Німеччини, потім переїхала до Бельгії, а згодом — до Парижа, де працювала з відомим живописцем і театральним декоратором Андре Дереном, художником і режисером Сальвадором Далі, авангардистом ХХ ст. Марком Шагалом та багатьма іншими відомими митцями. У Нью-Йорку її називали Барбара. Для вистав Джорджа Баланчина — грузинського хореографа, якому належить велика заслуга у створенні сучасного американського балету, Варвара Каринська робила майже всі костюми. Вона є володаркою премії «Оскар» 1948 року за дизайн костюмів для фільму «Жанна д’Арк». Художниця і дизайнер прожила майже сто років (померла в Нью-Йорку 1983-го)...

На відкриття виставки з Харкова у Київ приїде голова Фонду імені Варвари Каринської Микола Шемет, який представить експозицію, а на науковій конференції розкаже цікаві факти із життєпису мисткині, котра одягала зірок Бродвея та Голлівуда...

Цьогоріч розшириться коло книжок, які будуть представлені за програмою фестивалю. Зокрема, це такі видання, як «Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка. Динаміка соціокультурних перетворень 1920 — 2001 років» Михайла Захаревича, «Код Володимира Дахна» Алли Підлужної, «Театр України другої половини ХХ ст. Образна лексика» Валерія Фіалка та «Ф. Г. Лорка. Чотири короткі п’єси» Дмитра Дроздовського.

Розширилася географія учасників «Марії». Приїдуть знані митці: Біруте Мар (Литва), Пітер Чижмар (Словаччина — Великобританія), Нора Бадалян (Вірменія), Ельжбета Левак, Віктор Ляфорович, Марек Сендек (Польща), Шовгі Гусейнов (Азербайджан), Марія Відаль (Іспанія), Олександра Галицька, Ольга Бразинська, Лариса Кадирова, Лідія Корницька, Олена Ластівка, Вікторія Васалатій, Ружена Рубльова (Україна), Джіхан Бикмаз (Туреччина).

— Ларисо Миколаївно, в переліку учасників фестивалю ви назвали прізвища не тільки актрис, а й акторів, але ж «Марія» завжди позиціонувалася як форум жіночих монодрам. Ви змінили концепцію фестивалю?

— Новинкою стане те, що відомі актори Європи приїдуть в Україну, щоби привітати жіночий фестиваль «Марія» та колег-акторок, з якими разом гратимуть вистави. При чому в нашій афіші будуть представлені найкращі постановки, зокрема, це П. Чижмар — «Соло» С. Беккет (Словаччина — Великобританія), Ш. Гусейнов — «Контрабас» П. Зюскінд (Азербайджан), В. Ляфорович — «Сповідь блазня» за В. Шекспіром (Польща)... Які імена! Глядачі матимуть змогу побачити широку творчу палітру не лише репертуарну, а й географічну. П’ять вистав у афіші — українські: Л. Корницька — «Лесині листи» за листами Лесі Українки; «Хочеш, анекдот розкажу?» Л. Бугадзе; О. Бразинська — «Жінка, котра йшла поруч» Т. Іващенко; Р. Рубльова — «Едіт Піаф»; Л. Калюжна та О. Галицька — «Одержима» Лесі Українки.

Із Дніпра за свої кошти приїде Телетеатр і вперше в Києві покаже виставу «Хочеш, розкажу анекдот?», яку поставила режисер Людмила Колосович і в основу якої увійшли шість міні-п’єс сучасного грузинського провокаційного драматурга Лаші Бугадзе. Ролі виконують вісім акторів, які грають феєрично, а на глядачів чекає дійство, насичене посмішкою та іронією, сміхом та великою душевною драмою, бо в постановці йдеться про болючу тему — війну...

— Уже стало традицією проводити в межах фестивалю науково-мистецькі конференції «Діалог культур»...

— Модератором «Діалогів» виступить знаний літературознавець, письменник та перекладач Дмитро Дроздовський. Серед учасників конференції будуть відомі театральні критики і театрознавці з Литви, Білорусі та України. Я хочу, щоб майстри пера, театрознавці, художники — всі ті, хто працює на мистецькій ниві: актори, режисери та інші митці, — разом обговорили сучасні виклики, які нині хвилюють нас усіх, подискутували на тему культури театру. Хочеться, щоб ці діалоги відбувалися у дружній, творчій атмосфері. Двері нашого фестивалю відкриті для всіх — це благодійний форум. Щоденно будемо показувати по чотири, а 5 жовтня — навіть п’ять вистав, які демонструватимуться на Камерній сцені Національного театру ім. І. Франка.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати