Повернення в Європу
У Національному заповіднику «Софія Київська» відбувся I Міжнародний фестиваль мистецтв «Анна-фест»
Форум був присвячений постаті Анни Ярославни. Про це повідомляє прес-служба заповідника. Головна ідея заходу — донести до українців, що ми не вступаємо в Європу, а повертаємось до неї.»У цьому сенсі постать Анни Ярославни найбільш показова, а її батько, Ярослав Мудрий, був одним із перших євроінтеграторів в історії нашої Батьківщини», — зазначають організатори.
У програмі фестивалю — пізнавальне дійство з яскравою камерною світломузичною презентацією проекту макета пам’ятника Анні Ярославні, майстер-класи для дітей та дорослих, кінопокази, зустрічі з істориками, письменниками, акторами, дотичними до теми Анни Ярославни. Атмосфера фесту була сімейною й була націлена на сумісну діяльність дітей і батьків, родинний відпочинок. Також працювала школа високого етикету від Французького інституту, де всі охочі змогли відчути себе трішки монархами й отримати ознаки королівської влади.
Нагадаємо, Анна Ярославна залишила глибокий слід в історії Європи. ЇЇ називають праматір’ю всіх французьких і навіть європейських монархів.
Шлюб Анни з королем Франції Генріхом І Капетінгом посів особливе місце у французьких анналах.
Вінчання та коронація Анни відбулися на Трійцю 19 травня 1049 р. у кафедральному соборі Реймса, де коронувалися французькі королі.
Під час церемонії, яку здійснив архієпископ Реймський Гі де Шатільон, Анна заприсяглася на Євангелії, котре привезла з Києва.
Відтоді на Реймському Євангелії, яке стало коронаційним, присягалися всі французькі королі, аж до Людовика XIV і Карла Х.
Після смерті короля Генріха Анна брала участь у державних справах при малолітньому синові — її ім’я стоїть разом з іменем сина під численними грамотами 1060-х рр.
Цікаво, що на хартії Філіпа Суассонському абатству (1063) зберігся підпис Анни, зроблений кирилицею: «Анна ръина», тобто «Анна королева». Підпис передає старофранцузьку вимову слів слов’янськими літерами.
Час смерті та місце поховання Анни невідомі. За однією версією, вона повернулася на Русь, за іншою — померла у Франції й була похована в абатстві Вільє, поблизу Форте-Алепс.
Існує також переказ, нібито Анна похована в заснованому нею монастирі св. Вінцента. Пам’ять про Анну живе у Франції та в Україні донині.
Генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська підкреслила: «Цей фестиваль — лише початок. Наступні форуми будуть присвячені дочкам Ярослава Мудрого — Анастасії, королеві Угорщини, Єлизаветі, королеві Норвегії. А ще — їхній матері Інгігерд. Організовуючи «Анна- фест», ми хочемо ще раз нагадати: Україна має пам’ятати своє коріння. А Київська Русь була великою європейською державою і що ми, українці, — європейці»!