«Пожежна команда» влаштувала світову прем’єру в Дрогобичі
В третє проходив Міжнародний фестиваль Бруно Шульца. П ротягом тижня у місті лунали польська, данська, російська, угорська, фінська, французька, гебрайська, німецька мови. На вулицях Дрогобича можна було зустрітися з іменитими гостями, зокрема, Богданом Задурою, Урі Орлєвим, Дітером Юдтом, Юрієм Андруховичем, Даніелем Галаєм, Єльжбетою Фіцовською та іншими. Організатори фесту (Полоністичний науково-інформаційний центр ім. Ігоря Менька Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка та Люблінське товариство «Фестиваль Бруно Шульца», Польща) зробили все можливе, щоб перекладачі, письменники, художники, режисери, актори й музиканти з 17 країн світу обговорили проблеми інтерпретації творчості Шульца не лише різними мовами та засобами мистецтв. Пройшли майстер-класи перекладачів, презентувалися вистави, відбулися виставки, концерти, наукова конференція.
Великий резонанс публіки викликав авторський концерт відомого ізраїльського композитора й піаніста Даніеля Ґалая. (Він народився 1945 р. в Аргентині, емігрував до Ізраїлю в 1965 р. Закінчив музичну академію ім. Рубіна в Тель-Авіві та Чикагський університет, де отримав ступінь магістра композиції. — М. К. ). У Дрогобичі Даніель Ґалай представляв свої оркестрові композиції, музику написану до театральних вистав, камерну творчість. Багато його творів написані на власні тексти, які пов’язані з мотивами єврейського фольклору. Крім того, одним iз численних жанрів композитора є обробки традиційних клезмерських мелодій для різного складу виконавців. Так, на концерті прозвучали чотири такi обробки у виконанні дуету Ґалаїв (Даніель Ґалай — фортепіано і його донька Рахель Ґалай-Альтман — віолончель). Але твір, на який чекали найбільше, — спеціально написана для фестивалю композиція «Мій батько вступає в пожежну команду» (за мотивом оповідання Бруно Шульца) для фортепіано, віолончелі, квартету солістів та наратора-актора.
Треба зазначити, що до інтерпретації письменницької творчості Бруно Шульца сучасні композитори звертаються досить рідко. Текст митця є надзвичайно щільним, наповненим безліччю метафор: поетичний стиль прози Шульца з його особливою ритмікою фразування та поліфонічною фактурою, що в ній розгалужуються своїми скритими підтекстами натяки, мрії, фантазії, дитячі страхи, любовні передчуття й несамовита, обережна тиша, в якій Шульц, як чарівник, змішує, розчиняє та проявляє найтихші нюанси поруху вітру, мінливість сонячного світла, запахи, шепоти, — цей стиль вже сам по собі є зконденсованим виразом музикальності. Даніель Ґалай в інтерпретації маленького оповідання Шульца використовує цю тендітну матерію вкрай обережно. Щоб не зруйнувати текст, він вводить його в партитуру («партія» наратора-актора, який фрагмент за фрагментом читає оповідання повністю, то випереджаючи музику, то наздоганяючи її). Такий підхід до інтерпретації шульцівської прози видається дуже слушним, бо текст письменника, як справжнісінький музичний опус, проситься, щоб його виконували, читали вголос, — тільки в такий спосіб він розкриває усі свої багатства ритміки, фразування, фонетичного суголосся, смислових динамічних відтінків перед читачем-слухачем-виконавцем.
Текст наратора (в Дрогобичі — польською мовою, а за задумом композитора текст може читатися в будь-якій мові залежно від краю, де буде виконуватися твір) не заважає музичному просторові, він вплетений у композицію дуже органічно. До речі, проза Б.Шульца, перекладена більш ніж 30-ма мовами світу, неодноразово перекладалася й українською: серед перекладачів такі відомі імена — І.Гнатюк, М.Яковина, А.Шкраб’юк, А.Павлишин та ін.
Музика розгортається за своїми законами маленької камерної кантати, де кожний сольний фрагмент є влучною музичною характеристикою дійової особи (сопрано — Аделя, альт — мати, тенор — Юзеф, баритон — батько), а ансамбль солістів подекуди переймає на себе функцію наратора, — і все це створює особливу поліфонічну фактуру. Музична мова твору розгортається в межах розширеної тональності, хоч у драматургічно вузлових моментах затримує наш слух і увагу чистою діатонікою. Вокальні партії, партії фортепіано та віолончелі мають де-не-де імпровізаційний характер, але ці імпровізації завжди обмежені часово, темпово та інтонаційно.
До речі, на репетиціях композитор давав виконавцям слушні зауваження, коментуючи характер музики, драматургічні мотивації появи тієї чи іншої лейттеми, способи передачі того чи іншого емоційного стану героїв, їхньої дитячої кумедності та зворушливо- ліричних стосунків, — усе це тільки доповнило портрет композитора Даніеля Ґалая, який, як виявилося, відноситься до творчості Б.Шульца надзвичайно трепетно. На фестивалі композитор із вдячністю висловив своє захоплення перекладом творів Шульца на гебрайську мову, здійсненим відомим у світі ізраїльським письменником Урі Орлєвим.
У світовій прем’єрі твору Даніеля Ґалая «Мій батько вступає в пожежну команду» прийняли участь Даніель Ґалай (Ізраїль) — фортепіано; Рахель Ґалай-Альтман (США) — віолончель; Вітольд Домбровський (Люблін, Польща) — наратор та викладачі й студенти музично-педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, зокрема: доцент Євгенія Шуневич (Дрогобич, Україна) — сопрано; Софія Барна (Дрогобич, Україна) — альт; професор Корнелій Сятецький (Дрогобич, Україна) — тенор; Ярослав Біличко (Дрогобич, Україна) — баритон.
