Прощавайте, майстрине-лялькарко

Є люди з особливою енергією, які запалюють все навколо. Такою була і залишилася в нашій пам’яті режисер театру ляльок і педагог Наталія Миколаївна Бучма.

Народилася вона у 1943 році в холодному та голодному Красноярську, де батько, військовослужбовець, готував нове поповнення для армії. А в повоєнні роки  жила на Сахаліні, куди  батька направили служити. Непрості умови проживання позначилися на здоров’ї дитини і відгукнулися у дорослому віці. Та хіба Наталія Миколаївна зважала на це! У роботі була така віддача, пристрасть, забувала про час...

А ще Наталя Миколаївна дивувала тим, як добре вона знала своїх  рідних до четвертого коліна. А були вони родовиті, дворяни. І те шляхетне походження в ній відчувалося. Не тим, що якось цим пишалася, а гордою поставою, поглядом, незалежністю. І ще тим, як уміла постояти за себе і свій колектив.  Її можна було образити, але не зламати. Зі свого шляху вона не звертала!

Її роботи отримували різноманітні нагороди. Але не їхня кількість визначає цінність  творчого здобутку, хоч і це було для неї важливим. Вистави режисера викликали загальну зацікавленість, про них говорили і писали, бо вони були несподівані, позначені пошуком, бо Наталія Бучма не визнавала уторованих шляхів. Друга половина 1970-х – 1980-ті були особливим  часом у Театрі ляльок, відбувалися важливі зміни, театр звертався до нового репертуару, актор вийшов з-за ширми, його роль кардинально змінювалася. І Наталія Бучма була однією із тих, хто робив ці зміни.

Де б вона не працювала, гуртувала навколо себе людей, навчала, відкривала перед ними нові горизонти. Всі, хто знав Наталію Миколаївну, завжди про неї говорять з таким пієтетом, не ховаючи закоханості і вдячності за те, що вона дала їм спрямування у професію, в життя. Бучма і через роки залишилася для них Вчителем.

Наталія Миколаївна піднімала Чернігівський театр ляльок. А в Криворізькому театрі ляльок майже кожна її  нова вистава була експериментальною і викликала непідробний інтерес всієї театральної спільноти. Далі був Київський міський театр (нині муніципальний), організований Сергієм Єфремовим... Бучма створила низку прекрасних вистав, які витримали іспит часом, йшли десятиліттями, викликаючи непідробний інтерес глядача. І серед них перлина — «Торбина з піснями», в якій поєдналося так багато — і її ставлення до національної культури, і вміння працювати над матеріалом, і прекрасний музичний смак, і майстерна робота з виконавцями.  Ця вистава здобула «Київську пектораль» 1996 року в номінації «За кращу виставу для дітей».

Ще в далекому 1962-му, коли пані Наталія була керівником Театру ляльок Подільського палацу піонерів, вона вперше випробувала свій метод роботи з лялькою. А за десятиліття практики він сформувався в закінчену систему. Останні 20 років Наталія Миколаївна повністю присвятила себе педагогічній практиці в  Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтва, де вона разом із донькою, Ольгою Бучмою, організувала нову кафедру «Ляльки на естраді». Нині її випускники працюють на різних майданчиках (естрадних, циркових, театральних) України, Словаччини, Німеччини, Франції, Швейцарії, Англії, Туреччині, Південній Кореї, Китаю, В'єтнаму.

Пам’ять про майстриню-лялькарку і педагога залишиться назавжди.