Проведіть осінь у вишуканому залі Національної філармонії України

Листопад у філармонії обіцяє багато музики бароко – Бортнянського, Березовського, Рамо, Перголезі, Баха… і навіть дводенний Kyiv Baroque Fest. А також:  Jazz emotions і  Джазові портрети, прем’єри творів сучасних українських композиторів, «Пісні кохання», «Спомини про Вдень» піаніста Євгена Громова, Парад органістів, два концерти #філармоніїнескорених, знайомство з  Trio Subertu з Кельна та «Медитацію в часі» від Kharkiv Music Fest. На сцену Колонного залу імені Миколи Лисенка, – вийде максимальна кількість першокласних українських диригентів та один – з Європи. Більше у нашому огляді.

3 листопада. Молода піаністка Марія Клименко неодноразово виступала як солістка на сцені Національної філармонії у супроводі симфонічного оркестру. Цього разу талановита артистка представить свій сольний концерт. У програмі – німецька класика, твори Людвіга ван Бетховена та Йоганнеса Брамса.  

Марія Клименко – студентка Національної музичної академії України і лауреатка багатьох міжнародних конкурсів: яскрава й харизматична, має свій стиль, уміє переконати слухача не лише власною технологічною вправністю, але й глибиною художніх інтерпретацій.

5 листопада. «Орган нон-стоп. Парад органістів». У черговому концерті циклу «Орган нон-стоп» виступлять найкращі органісти України, солісти Національного будинку музики, Ірина Харечко, Валерія Балаховська, Ганна Бубнова і Максим Сидоренко. Слухачі вже неодноразово мали нагоду насолодитися виконавською майстерністю кожного музиканта окремо у стінах Колонного залу Національної філармонії. Нині ж органісти поділять вечір на чотирьох. У програмі – як бароко, музика Георга Фрідріха Генделя, так і популярні твори композиторів ХІХ і ХХ сторіч, зокрема, Едварда Гріга, Вінчеццо Петраллі, Джанні Моранді та інших.

8 листопада. JAZZ EMOTIONS Олексія Петухова, фортепіано. Авторська концертна програма знаного джазмена з Одеси занурить у світ джазу. Олексій Петухов – композитор, піаніст, педагог, аранжувальник та диригент. Він є одним із найбільш самобутніх джазових музикантів України. Активно концертує, є учасником багатьох фестивалів і джазових програм в Україні та за її межами. У його творчому доробку – блискучі авторські проєкти у тріо, традиційних джазових ансамблях, зокрема, гра із камерним оркестром, дитячим хором, біг-бендом. Музикант виступав із такими світовими зірками сучасного джазу, як Кевін Махогані, Філо Машадо, Грегорі Портер, Ів Корнеліус, Шенда Рул. У програмі концерту Олексія Петухова – авторська музика, власні інтерпретації джазових стандартів, класичної музики та популярних мелодій.

9 листопада. Kharkiv Music Fest представить у Києві «Медитації в часі» за участю Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під орудою Рока Фаргаса (Іспанія-Німеччина).

      «Час чує нас» – написав відомий стріт-артист Гамлет Зіньківський на одному зі зруйнованих будинків Харкова у перші дні повномасштабного вторгнення 2022 року. Але важливо також відчувати пульсації історії. Саме про це – програма, підготовлена KharkivMusiсFest у співпраці з Національним ансамблем «Київська камерата» та іспансько-німецьким диригентом Роком Фаргасом, – розповідає ведуча концерту, програмна директорка фестивалю Юлія Ніколаєвська. – Основою програми є твори українських композиторів Валентина Бібіка й Дмитра Малого, кожен з яких по-своєму чує час».

       Спеціально для концерту наново набрана партитура і голоси «Медитацій» для фортепіано й камерного оркестру Бібіка, твору, який тривалий час не виконувався в Україні. Сольну партію виконає Максим Шадько. Спеціально для «Київської камерати» Дмитро Малий зробив окрему версію Пасакалії «Остання пісня янгола» для камерного оркестру. Тож це буде прем’єра. Твір завершено у Харкові у 2022 році. Також у програмі концерту – твори Йозефа Гайдна, Белли Бартока й Мануеля де Фальї.

10 листопада. «Пісні кохання» у виконанні Оркестру народних інструментів України. Мова кохання зрозуміла всім, як і пісні про нього. Популярні пісні про кохання українською, італійською й іспанською мовами представлять у своїй новій концертній програмі НАОНІ та солісти Ольга Чубарева (сопрано), Ігор Борко (тенор) й Олесь Журавчак (етно-духові). Місце за диригентським пультом розділять між собою Іван Корінь та Олег Кунтий. Прозвучать українські народні пісні й романси, віртуозні інструментальні композиції, а також авторська музика зарубіжних композиторів, Франса Легара, Джоакіно Россіні, Вінченцо ді К'яра, Едуардо ді Капуа.

11 листопада. «У стані афекту: від жаги до жаху». Trio Subertu – інтернаціональний ансамбль із Кельна, що спеціалізується на виконанні барокової музики. Двоє учасників тріо – Катерина Суглобіна й Варвара Турта – з України, Дмитро Березін – з Литви. Музиканти представлять програму, що ілюструє чотири з восьми основних афектів (за Атанасієм Кірхером): «жах – скорбота – бажання – радість». Теорія афектів сягає своїми витоками до античності, втім, особливо широкого поширення вона набула в епоху бароко. Барокова музика фокусується передовсім на вираженні людських емоцій та пристрастей, що своєю чергою диктували певну музичну мову композицій. 

        Концертна програма тріо складається із двох блоків. Перший представляє німецьку музику, коло сучасників Йоганна Себастьяна Баха, як і творчість його самого. А другий – твори представників італійської композиторської школи, серед яких і геніальний українець, композитор Максим Березовський. Більшу частину творів музиканти виконуватимуть у своїй концертній практиці вперше, зокрема, дві тріо-сонати Дітріха Букстехуде й Алессандро Страделла, що є найпоширенішим бароковим жанром.

12 листопада. #філармоніянескорених: Камерний оркестр імені Дмитра Ахшарумова Полтавської обласної філармонії виконає музику «українського Моцарта» – Дмитра Бортнянського та західноєвропейських композиторів доби бароко. Під орудою диригента Олега Тищика музиканти виступлять у творчій колаборації із солістками Національної філармонії України – Валентиною Матюшенко (сопрано) й Ольгою Табуліною (меццо-сопрано) за участі полтавської піаністки Тетяни Франчук.

       У програмі – один із найкрасивіших мотетів Бортнянського, Ave Maria для сопрано, альта і струнного оркестру, а також твори барокових композиторів, Йоганна Себастьяна Баха й Джованні Баттіста Перголезі.

15, 17 листопада. Дводенний KyivBaroqueFest представить програму «Французька увертюра 2023»: Галантні Європи – Рамо/Бортнянський.

      KyivBaroqueFest старовинної музики, який пройде у філармонії вперше, буде присвячений цьогоріч одному з найбільш яскравих композиторів XVIII століття Жана-Філіпа Рамо. Постать Бортнянського як представника однієї з «галантних Європ» виникає невипадково теж. По-перше, і Рамо, і Бортнянський працювали у галантному стилі, по-друге – серед творів останнього маємо французькі музичні драми, що свідчить про вплив французької музичної традиції на творчість митця.

      Серед трьох подій фестивалю, дві відбудуться у Національній філармонії. 15 листопада – концерт клавесинної музики за участю Ольги Шадріної-Личак та Анни Іванюшенко. У програмі твори Максима Березовського, Жана Філіпа Рамо, Георга Фрідріха Телемана, Йоганна Людвіга Кребса та Дмитра Бортнянського.

      17 листопада із програмою TRISTE JOIE (сумна радість) виступлять у складі двох камерних ансамблів артисти Національного будинку музики. Прозвучать твори французьких композиторів, Робера де Візе, Себастьяна Ле Камю, Жана Батіста Сенайє, Марка Антуана Шарпентьє, Жака Дюфлі, Мішеля Ламбера та Жана-Фері Ребеля.

19 листопада, 12.00.  «Зашифрована мелодія» – музичний квест для дітей від 6 років та їхніх батьків. Тут не буде довгих і нудних творів, не потрібно сидіти на одному місці. Натомість – рухатися, танцювати, жартувати. Дітям запропонують розгадати: яким чином композитори створюють свої мелодії. Звучатимуть скрипка, альт, віолончель, фортепіано, різноманітні ударні інструменти та величний орган. Авторами музичного квесту є сучасна українська композиторка Анастасія Комлікова, авторка пісень Дитячого Євробачення, та режисер Дмитро Тодорюк. Участь беруть: струнний квартет «Каприс-Класік», Ансамбль балету «Терен», Віктор Мацко (ударні), Марія Шаруєва (гітара), Тетяна Жук-Сєдова (орган).

22 листопада із Національним симфонічним оркестром України виступить диригентка Вікторія Жадько. У програмі – твори Людвіга ван Бетховена й Моріса Равеля. Солістка – Марія Пухлянко, фортепіано.

       На початку літа 1802 року Бетховен віддаляється у передміся Відня, Хайлігенштадт, де створює так званий «Хайлігенштадтський заповіт». У цьому заповіті, що нагадує, радше, сповідь, адресовану двом братам композитора, композитор, зокрема, жаліється на свою глухоту, що прогресувала. Він пише, як нестерпно важко для нього, коли хтось чує награвання флейти, або спів пастуха, що доносяться здалеку, а він не може розрізнити й ноти. Звідси – знамените бетховенське «я долю візьму за горлянку!». Того ж літа з’являються разючі за силою й світлим настроєм твори. Серед них – Друга симфонія. 

        Концерт соль мажор для фортепіано з оркестром Моріса Равеля – передостання завершена робота композитора. Твір створено у період із 1929 по 1931 роки у Парижі й присвячено піаністці Маргариті Лонг. Прем’єра відбулася 1932 року під керівництвом автора. Побудований за моделлю класичного зразка, натхненний творчістю Моцарта й Сен-Санса, концерт, однак має дещо від джазу. Також прозвучить Равелева «Іспанська рапсодія», перший твір для оркестру, створений 32-річним композитором 1907 року.

23 листопада «Київська камерата» під орудою диригента Віктора Плоскіни об’єднає в одному концерті твори німецького класика Йоганнеса Брамса, рідко виконуваного у нас аргентинського композитора ХХ століття Альберто Гінастери та сучасного українського композитора Золтана Алмаші.

        Центром програми стане Concerto grosso Золтана Алмаші для гобоя й віолончелі, де солістами виступлять Уляна Макєєва та автор твору: «Цей твір я написав у 2001 році. На той час я вже закріпився у складі «Київської камерати», і відчув себе Вівальді або Гайдном. Я, звісно, жартую, але доля правди в цьому є – я писав в основному для «Камерати», виходячи з особливостей цього колективу. Звернення до жанру concerto grosso було дуже логічним. Адже «Київська камерата» офіційно називається Національним ансамблем солістів. А що таке concerto grosso, як не музика для «ансамблю солістів»? Таким чином, виникло concerto grosso n.3, написане на замовлення видатного нашого гобоїста Богдана Галасюка. Йому воно й присвячене. Потім я написав Concerto grosso n.4 «Пори року», щоб вже ні у кого сумнівів не виникало, що я «український Вівальді» та ще й Гайдн навздогін! П'яте concerto grosso ще зріє! А де перше, ви спитаєте? А це таємниця, покрита темрявою».

24 листопада. Знаний український піаніст Євген Громов представить перший концерт із авторського циклу «Спомин про Відень», де прозвучить клавірна творчість представників класичної й нової віденських композиторських шкіл.

       Класична віденська школа, найяскравішими представниками якої є Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт та Людвіг ван Бетховен, – стала по-своєму базовим вектором у розвитку музичного мислення. Саме у творчості віденців кристалізується соната, досягає свого піку симфонізм, а також стабілізуються провідні інструментальні жанри. Оновлюються буквально всі аспекти музичного компонування. Музичний класицизм асоціюється із впорядкованістю, стрункістю, симетричністю, гармонійністю. Вагомий внесок у формування цього стилю внесли саме віденські митці.

        Нова, або так звана друга віденська школа на чолі з Арнольдом Шенбергом, оперта на естетику музичного експресіонізму, аж ніяк не заперечувала першу, «стару» віденську школу, а по-своєму продовжувала її принципи. У програмі нинішнього концерту, крім музики Шенберга, вона буде представлена творами учнів композитора, Антона Веберна й Альбана Берга. Також у програмі – композиція Олександра фон Цемлінського, якого високо цінував Йоганнеса Брамс і який був учителем Шенберга по контрапункту.

26 листопада. Музична містерія за мотивами есеїв Харукі Муракамі «Джазові портрети» – поєднує джазову мелодику, характерну для джазу непередбачуваність та імпульсивність імпровізацій, літературне джазочитання, театр світла й живопис портретів світових легенд джазу. Буде представлено вісім портретів: Чет Бейкер, Елла Фіцджеральд, Чарльз Мінгус, Джун Крісті, Дюк Еллінгтон, Френк Сінатра, Нет Кінг Коул, Біл Еванс.

      За словами авторки проєкту, джазової співачки Інеси Іваницької, «це спроба наблизитись до легендарних постатей впритул, через час і простір, і поговорити про сокровенне». Зірки джазу тут ніби спускаються зі своїх п'єдесталів і стають звичайними людьми, що мислять, страждають, помиляються, сміються і плачуть, творять джаз, а з ним – своє життя. В містерії візьмуть участь Тимур Полянський (фортепіано), Сергій Супрун (контрабас), Андрій Чайка (перкусія, ударні інструменти) та Олександр Рудько (джазочитання).

27 листопада. #філармоніянескорених: Камерний оркестр «РЕНЕСАНС» Маріупольської камерної філармонії представить програму, центром якої стане танго. Крім знаменитих творів Астора П’яццолли, Libertango, Танго диявола, Oblivion, прозвучить музика Карлоса Гарделя, Гленна Міллера, а також сучасного українського композитора Володимира Зубицького – «Присвята Астору П’яццоллі», концерт для баяна з оркестром. Соліст – неперевершений Ігор Саєнко (бандонеон, баян).

29 листопада. За один вечір на сцену Національної філармонії вийдуть сім знаних та відомих диригентів, які своїм виконанням вшанують пам'ять видатного українського диригента та педагога Алліна Власенка.

      Диригент Аллін Власенко відійшов 2021 року. Концерт пам’яті маестро ініціювали його учні, нині знані українські диригенти: Володимир Сіренка, Ігор Андрієвський, Наталія Пономарчук, Вікторія Жадько, Сергій Голубничий, Іван Чередніченко та Ігор Пучков. Вечір відбудеться у форматі своєрідної естафети: музиканти почергово виступатимуть на сцені за диригентським пультом, кожен зі своїм твором та харизмою. У програмі – музика зарубіжної та української класики.

       Аллін Власенко був учнем славетного українського диригента Михайла Канерштейна. Як диригент Державного (нині Національного) симфонічного оркестру України, він також мав можливість переймати професійний досвід у таких видатних диригентів, як Веніамін Тольба, Натан Рахлін, Євген Мравінський, Степан Турчак. Кілька десятиріч поспіль Аллін Власенко працював із оркестром Київського театру опери й балету, де поставив понад 50 вистав. Усі свої знання й секрети диригентської майстерності він передав власним учням, багато років паралельно із концертною діяльністю викладаючи у київській консерваторії. Власенко сформував не лише нове покоління яскравих українських диригентів, а й свою диригентську школу.

        У програмі – музика зарубіжної та української класики Густава Малера, Ріхарда Вагнера, Фелікса Мендельсона, Джузеппе Верді, Роберта Шумана, Моріса  Равеля, Євгена Станковича.