Притча про матір та сина

Вистава присвячена 100-літтю від дня народження видатного французького письменника, літературного містифікатора, кінорежисера, військового і дипломата, двічі лауреата Гонкурівської премії Ромена Гарі.

Провідні актори Національного театру ім. І. Франка, Національного театру ім. Лесі Українки, Нового драматичного театру на Печерську — Олексій Богданович, Надія Кондратовська та Владислав Мамчур у співдружності з продюсерською компанією «Доміно-Арт» й українським драматургом Недою Нежданою створили сценічну версію роману Ромена Гарі. Ця книжка в усьому світі сприймається як гімн материнству. Як ода найсвітлішим і піднесеним почуттям. Вистава в постановці Ірини Зільберман — спроба нагадати сучасному глядачеві про вічні цінності, які супроводжують людину в усі часи, незалежно від обставин. Одна з таких цінностей — кохання. Любов матері та любов до матері. Любов, яка долає кордони, відстані й часи!

Наступний 2014-й — «Рік Ромена Гарі», одного з літературних класиків ХХ століття. 100-ліття від дня народження великого письменника особливо примітне ще й тим, що саме він змінив «ландшафт» світової літератури ХХ століття своїми знаковими творами: «Пожирачі зірок», «Світло жінки», «Повітряні змії», «Все життя попереду» та інші.

Життя Ромена Гарі, як і багато його творів, захоплюючий роман, на сторінках якого є місце пригодам, подорожам, військовим баталіям, польотам уві сні та наяву! Ще 1928 року його мати переїхала до Франції (до Ніцци), і там, через зовнішню схожість й інші обставини, виникла легенда, нібито батьком майбутнього письменника є великий актор німого кіно Іван Мозжухін.

Ромен Гарі — один з кількох літературних псевдонімів вихідця з Російської імперії Романа Кацева. Потрапивши до Франції у 13-річному віці, він зробив блискучу літературну й громадську кар’єру, двічі ставав лауреатом Гонкурівської премії, увійшовши до історії як єдиний письменник, якому це вдалося (за статутом премія присуджується авторові тільки раз, проте Кацев отримав її під різними іменами — Ромена Гарі та Еміля Ажара). Вже військові роки (Друга світова) змусили Гарі емігрувати до Великобританії: там він вступив до лав французьких військ генерала де Голля. Як пілот він побував у Африці та Європі. Після війни, повернувшись до Франції, присвятив себе дипломатичній службі, потім став кінорежисером.

Ірина Зільберман театралізувала історію, що здатна зворушити глядацьке серце. Проте в романі Гарі прикрасив і романтизував не тільки себе, а й матір. Так, Міна Овчинська присвятила синові життя! Фанатизм та амбіції героїні точно передає акторка Надія Кондратовська, а Олексій Богданович трепетно грає вірність сина і вдячність матері. Щоправда, у виставі не йдеться про те, що, реалізувавши грандіозні плани матері, сам Ромен Гарі (у віці 66 років) застрелився, шокувавши своєю смертю всю Францію.