Що заважає бути щасливим?

Глядачам прем’єри «Ролеві ігри» за п’єсою Тетяни Іващенко «Спалюємо сміття» Херсонського муздрамтеатру ім. М.Куліша пропонується взяти участь у сеансі психологічної реабілітації. Побачити, так би мовити, зсередини роботу психолога.

Опиняємося в кабінеті лікаря людських душ (сценограф і художник по костюмах Ольга Гоноболіна) — інтер’єр, в стилі хай-тек, втім, обов’язковий диван для розслаблення свідомості пацієнтів наявний. Такий вигляд простору сцени — лише одна з ролей, придуманих для нього режисером Сергієм Павлюком. Поворотом сценічного кола за ходом дії виникнуть і інші.

До психолога Софії (Ксенія Савельєва), що працює з помічником Русланом (Валерій Гайфуллін) справлятися зі своїми проблемами прийдуть Шеф (Антон Лисенко), Елвіс (Сергій Михайлівський), Шериф (Руслан Вишнівецький), С’юзен (Тетяна Проворова), Елен (Ружена Рубльова). Вони вирішили перемогти свої фобії, «спалити» внутрішнє сміття, яке заважає їм жити щасливо й гармонійно. Софія-Савельєва безпристрасно й упевнено береться ламати стереотипи людської поведінки і пропонує своїм пацієнтам ролі, зовсім невластиві їм і гра починається...

П’єса «Спалюємо сміття», жанр якої Т.Іващенко позначила як «божевільна комедія», таїть у собі декілька драматургічних пластів, які досліджують людську природу. Навіть якщо зчитувати перший поверхневий шар, у театрі вийде весела забава для глядачів. Якщо ж режисер звик працювати творчо серйозно, фантазійно-образно, він спробує проникнути до драматургії глибше. С.Павлюк, для якого характерний саме такий творчий підхід, в своїй виставі «Рольові ігри» зумів знайти ключ до «шкатулки» п’єси, яка має не одне дно. Через те й вийшла певна багатоярусна конструкція сприймання сюжету.

Сцени спілкування психолога і пацієнтів, з показом їхнього божевільного бажання віддати себе й особисті проблеми в чужі руки, вирішено іронічно, в пародійному ключі. Актори є майстрами імпровізації, талановитими інтерпретаторами жанру пародії.

Свою театральну гру С.Павлюк представляє у вигляді постановки певної вистави, де психолог — режисер, а пацієнти — актори. Виразним маяком-знаком гри слугує відомий портрет театрального Гуру — Станіславського, який висить у центрі. Підтекстом пародії на змальовуваний поганий театр звучить його знамените «Не вірю!» і розумний глядач зрозуміє, що в «Рольових іграх» режисер на чільне місце ставить ідею відповідальності. В ідеалі — глобальну. Для нього, як для професіонала, ця відповідальність починається з чесності режисера перед акторами, з відповідальності митця за свій твір. Далі, думка про відповідальність лікаря перед пацієнтом, педагога перед учнем, батька перед дитиною, людини перед людиною, влади перед своїми громадянами, країни перед країною-сусідом. Театр масштабно є моделлю світу, а сеанси психологічного насильства — метафорою картини нашого часу.

Музична (хормейстер Ружена Рубльова, музичне оформлення Олег Коструб) і пластична (балетмейстер Юрій Бусс) складові вистави стають його основою. Демонструючи досконале володіння вокалом і рухом, у перероблених текстах світових шлягерів актори жартують. Під вигуки «Шоу триває!» представляються пародії на чисельні конкурси пошуку талантів.

Вистава «Рольові ігри» в своїй яскравій музичній стихії, яка дала можливість повеселитися глядачам, розкріпачитися і похуліганити акторам, вийшла витонченим, красномовним театральним жартом.

У наш непростий час людям притаманна розгубленість, невпевненість, страх перед завтрашнім днем. Багато хто звик бути веденим, державою, партією, лідерами, погоджуємося жити за сценарієм, вигаданим кимось, не хочемо бачити явного глобального шарлатанства влади, піддаємося волаючим інформаційно-пропагандистським маніпуляціям свідомістю і терпимо, що з нами поводяться як з пішаками, абсолютно не шкодуючи про наші програші.

Тому побачивши переосмислену театром картину дійсності в «Рольових іграх», глядач задумається над власною роллю і, сміючись, буде готовий позбавлятися власних вад. А творці вистави ясно висловилися — спалюйте непотрібне внутрішнє сміття, беріть свою долю в свої руки, живіть власним розумом, слухайте своє серце і не піддавайтеся маніпуляціям. Ні в чому, і нічиїм!

P.S. Вистава «Рольові ігри» — учасник престижного Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії», який розпочне свою роботу 23 травня в Херсоні, в Театрі ім. М.Куліша. Цього року форум пройде всімнадцяте і збере своїх чисельних українських і зарубіжних друзів, аби показати 25 вистав, провести майстер-класи для режисерів і директорів театрів, читання п’єс сучасних українських драматургів, творчі зустрічі, виставки і карнавальну ходу театрів-учасників.