Шевченківський комітет переможців 2014 року: львів’яни, донеччани і киянка
Нині вирішується питання, де відбудуться урочистості, — у Каневі чи Києві
Нагадаємо, цьогоріч на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка до Комітету було представлено близько 60 творів і претендентів. До третього (заключного) туру дійшли 11 претендентів на найвищу державну премію України. За результатами таємного голосування було визначено п’ять лауреатів із таких номінацій:
♦ ЛІТЕРАТУРА
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ, книжки «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії», «Горянин. Води Господніх русел»
Це нова філософія, нова енергія, нова глибинна тональність, навіть нова лексикографія. Це поборення екзистенціалізму, який веде в глухий кут. Твори відкривають вихід, утверджують непереможний людський дух. Критики вже встигли відзначити, що українській літературі перманентного оплакування нашої історії і сучасності потрібні саме такі герої. Люди, що стяжають горний дух і демонструють силу опору — природним стихіям, обставинам, реаліям складного сьогодення, бездуховності і національному нігілізму.
«Читаєш «Криничаря» — і наче заживаєш вітаміни для розуму і душі, — зауважив відомий письменник-дисидент Ігор Калинець. — Книжка — про людську Гідність, про Віру, Надію і Любов, про необхідність «прямостояння і прямоходіння», як для тіла, так і для душі. Це не тільки своєрідний посібник життєвого успіху, а й проникливий інструмент народження самосвідомості».
♦ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО
Iрина ГАЮК, книжка «Ілюстрована енциклопедія вірменської культури в Україні»
Енциклопедія написана на матеріалі фондів 44 державних музеїв та заповідників міст України, де існували розвинені або історично вагомі вірменські громади. Текст супроводжують 593 ілюстрації-фотографії експонатів, які репрезентують вірменську культуру, з музеїв Києва, Каменець-Подільського, Львова, Сімферополя, Феодосії та інших міст. Якщо урахувати, що понад 90 відсотків експонатів у музейних запасниках, то така робота направду є актуалізацією вірменської спадщини.
На думку професора Людмили Филипович, до важливих і сильних сторін праці належить те, що автор не обмежилася суто описовою роботою, а зробила аналітико-синтетичне опрацювання матеріалу, на основі якого показала життя вірмен різних регіонів України, загальний розвиток вірменської культури та головні сфери діяльності вірмен.
♦ ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО
Опера «Летючий голландець» Р. Вагнера Донецького національного академічного театру опери та балету імені А.Б. Солов’яненка.
Автори: Диригент-постановник Василь Василенко, режисер-постановник Марія Курочка, хормейстер-постановник Людмила Стрельцова, художній керівник проекту Василь Рябенький, артистка Тетяна Плеханова.
Постановка опери «Летючий голландець» — це унікальний українсько-німецький культурний проект, присвячений 200-річчю від дня народження Ріхарда Вагнера. Прем’єра опери відбулася 8 та 12 грудня 2012 року і стала головною культурною подією країни (про це писав «День»). Це перше виконання твору композитора німецькою мовою за оригінальною партитурою в Україні!
♦ ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
Любомир Медвідь, цикл живописних творів «Ремінісценції»
Своєю творчістю художник переконує, що образотворче мистецтво є носієм образу, безпосередньо репрезентує єдність миттєвого і вічного, тому мистецтво має набирати вагомості в сучасному світі, впливаючи на уявлення, ціннісні орієнтації і свідомість людини.
Унікальним є гармонійний синтез найсучасніших засобів художньої виразності, що виявляє своєрідність мистецької мови митця. Любомир Медвідь сприймає цей світ саркастично і щемно, та кожний його твір здійснюється як болісний експеримент над собою. Перевтілений у творі, набувши нової, досі не баченої життєвої форми, світ існує далі у ще одному зі своїх безкінечних образів.
Останні п’ять років творчого життя майстра були віддані створенню широкомасштабної серії живописних робіт «Ремінісценції. (Блудний син)», у якій його перцепції простору і часу існування і небуття, Людини і Природи вражають високим, всесвітнім звучанням.
♦ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
Людмила Монастирська, провідні партії в оперних виставах Національної опери України в сезонах 2009 — 2013 рр.
Сьогодні Л. Монастирська є провідною оперною зіркою світу. Приймає участь у знакових постановках Ла Скала, Ковент-Гарден, Метрополітен-Опера. Закордонні критики називають українську співачку «найкращою Аїдою сучасної оперної сцени». Нині Людмила Монастирська (лірико-драматичне сопрано) є солісткою Національної опери України і всі вистави з її участю завжди відбуваються з аншлагами.
Як розказали «Дню», завтра до Адміністрації Президента оргкомітет Шевченківської премії подасть пакет документів для оформлення та затвердження указом Президента України В. Януковича (тільки після підпису глави держави відбудеться офіційна церемонія нагородження лауреатів, як правило, урочистості відбуваються 9 березня у день народження Великого Кобзаря).
Нагадаємо, що цьогоріч премію буде збільшено в два рази — з 260 до 520 тис. гривень! Про це заявив Президент Віктор Янукович під час виступу на засіданні Громадської гуманітарної ради та Координаційної ради з питань підготовки та відзначення 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.
«З метою гідного вшанування лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка я доручив уряду збільшити розмір премії: цього року вона вже буде в два рази більше, ніж минулого року, тобто 520 тисяч гривень», — цитує слова Президента України його прес-служба.
Нині вирішується питання, де нагороджуватимуть переможців — у Каневі чи Києві.