Сценічні сенсації від Стуруа

Остання зустріч з уславленим колективом під орудою Роберта Стуруа в нашій столиці відбулася три роки тому. За цей час багато що змінилося не лише в Грузії, але й у житті видатного режисера. Нагадаємо, наказом тодішнього міністра культури і захисту пам’яток Грузії Ніколаза Руру Роберта Робертовича було звільнено з поста художнього керівника Театру ім. Шота Руставелі з 15 серпня 2011 року, де в цілому Стуруа прослужив 50 років! Офіційна причина звільнення — ксенофобські вислови майстра, але частина представників грузинської громадськості вважає, що реальною причиною звільнення режисера стали його критичні зауваження на адресу президента країни Михаїла Саакашвілі і участь у мітингах опозиції. Проте без роботи Роберт Стуруа не залишився. Він отримав запрошення до Московського театру EtCetera, головним режисером якого є й досі. У листопаді 2012 р. Роберта Робертовича було відновлено на посаді художнього керівника Театру ім. Шота Руставелі. Відповідний наказ підписав нинішній міністр культури Грузії Гурам Одішарія. Водночас сам Стуруа заявив, що не вступить на посаду художнього керівника театру доти, доки її не буде сформульовано так: художній керівник — керівник театру. Тим часом, новий прем’єр-міністр країни Бідзіна Іванішвілі побудував для Роберта Стуруа невеликий театр на шовкоткацькій фабриці з глядацьким залом, розрахованим на 200 осіб. Театр відкрився прем’єрою-виставою «Марія Каллас» наприкінці січня.

На гастролях у Києві грузинські актори покажуть дві знакові роботи Р.Стуруа. 13 квітня «Сезон полювання» — остання прем’єра Стуруа перед звільненням метра з театру 2011 р. П’єса грузинського драматурга Тамаза Чілазде оповідає про кохання, політику, спогади і втрачені надії. У будинку головної героїні і її чоловіка-письменника оселився полтергейст. Він розповідає, що зрадив свою чарівну дружину заради мирських ідеалів. Але світ придумали президенти... Не варто сприймати п’єсу буквально. Як завжди Роберт Робертович зробив коктейль із театральних жанрів, прикрашений містикою. Трагедія і комедія, фарс і драма, словом, фантасмагорія п’єси Тамаза Чіладзе і музика Гії Канчелі. Хореограф — Коте Пурцеладзе.

14 квітня — «Солдат, Любов, Охоронець і... Президент». П’єсу відомого сучасного драматурга Лаші Бугадзе поставлено так, як виставу пізнього Стуруа — легку, баламутну, саркастичну і сміливу в своїх театральних розв’язаннях.

Головний герой — президент якоїсь країни (носить орденську стрічку з важкими старовинними орденами) оточений сонмом придворних. Він панічно боїться зради і знаходить собі відданого «бодігарда» в особі небожа одного з членів почту. Охоронець із олігофренічною зовнішністю, подібно до сищика з «Бременських музикантів», має «нюх як у собаки, а око як в орла»! Він обожнює президента і готовий знищити всякого, хто заподіє обожнюваному начальникові шкоду. Дорвавшись до служби, небіж добирає смаку. Він убиває дантиста президента за те, що той зробив боляче верховному правителеві, лікуючи зуб. І оголошує горе-стоматолога шпигуном. Душить дружину президента, бо в момент статевого акту почув зі спальні крик обожнюваного глави держави. І теж оголошує її шпигункою. Знищує дітей президента, бо вони накинулися на тата з кулаками, запитуючи його, куди поділася їхня мама. І, зрештою, позбавляє життя самого президента, який, втративши всіх рідних і близьких, починає рвати на собі волосся, тобто, з погляду відданого слуги, теж заподіює собі шкоду. Виставу зроблено Стуруа в брехтівській традиції. Цей відважно розіграний сценічний абсурд є одним із найсильніших зразків сучасного політичного театру. До речі, ця

скандальна вистава ніколи ще не виїжджала на гастролі, і українська публіка першою побачить постановку легендарного режисера. Нинішні гастролі Роберта Стуруа і Тбіліського театру ім. Шота Руставелі, організовані продюсерською компанією ArtHouse на сцені Національного театру ім. І. Франка, стануть найбільш сенсаційними!