«Україна в огні»

У Музеї книги і друкарства відкрилася виставка, присвячена 70-річчю визволення нашої країни від гітлерівських загарбників. Основа експозиції – українські видання часів Другої світової війни. Нагадаємо,  1942 року багато видавництв УРСР евакуювали до Уфи та Саратова, а також до Куйбишева, Воронежа та інших міст.

 – У той час, як правило, друкували художні твори й праці вчених, – згадує старший науковий співробітник Музею книги і друкарства України Лариса КОРЕНДА. – Цікаві конспіративні книжки – в них серед творів Франка, Шевченка, які продавали при німцях, вмонтовували антивоєнні вірші поетів того часу, наприклад, «Лист до земляків» Володимира Сосюри...

Утім, класику друкували й просто так: у експозиції є книжки Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Василя Стефаника, видані на початку 1940-х. На виставці представлено один із перших романів про Велику Вітчизняну війну – «Зброя з нами» Натана Рибака, який вийшов друком  1942 року. Багато книжок малого формату й тонкі, щоб їх було зручно носити на фронті.

В окремій вітрині можна побачити  два «Кобзаря», один – для українських воїнів часів Другої світової, а інший – сучасний – для бійців у зоні АТО (про цю книжку «День» писав у матеріалі «“Кобзар” на фронті» у №209 за 7 листопада ц.р.).

 – 1942 року «Кобзар» видали в Уфі накладом сто тисяч примірників, – пояснює  Лариса Коренда. – Це – багато, бо тоді книжки видавали накладом 5 – 15 тисяч примірників. Книжка красиво оформлена: з портретом Тараса Шевченка, орнаментальною заставкою, і  тут використовується вишуканий шрифт. «Кобзар» роздали солдатам, і, як потім згадували бійці, ця книжка  їх дуже підтримувала в скрутну годину після боїв...

Окрема частина експозиції –  книжки про Українську повстанську армію. Більшість таких видань уперше друкували за кордоном, наприклад, у Канаді, з ініціативи української діаспори. Зокрема багатотомне видання «Літопис УПА», яке почали випускати у 1970-х.

На виставці «Україна в огні» багато уваги приділили книжкам про жертв воєнних дій ХХ століття. Так, в експозиції є декілька томів «Книги пам’яті України», виданої до 50-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні. Ця збірка складається з 250 томів із інформацією про бійців, загиблих у боротьбі з гітлерівцями. Лариса Коренда зауважує: «У «Книзі пам’яті України» прізвища тих, кого призвали а радянську армію, загалом – близько семи мільйонів чоловік. Про воїнів мало інформації – тільки місця призову, загибелі й поховання. Тут лише армійці, немає імен партизанів або мирних жителів».

Протягом ХХ століття українці гинули в численних конфліктах на батьківщині та  за кордоном. Раритетний експонат Музею книги і друкарства – «Курс статистики і демографії», який підготував голова Ради Народних Міністрів УНР Сергій Остапенко. Книжку видали 1920 р. у Кам’янці-Подільському, в розділі «Жалібні числа» – список українців, загиблих у роки Першої світової війни. Також є видання з переліками жертв збройних конфліктів у далеких краях – у Кореї, Північній Африці, Китаї, Афганістані.

Експозицію доповнюють ілюстрації українських митців до літератури про війну, зокрема  романів «Прапороносці» та «Вони воювали за батьківщину», повісті «Райдуга», творів Довженка. Також на виставці «Україна в огні» показано світлини із зони АТО і речі загиблих там солдатів. Ці експонати надав Національний військово-історичний музей України, поруч із ними лежать цукерки та сигарети – нагадування, щоб люди пом’янули полеглих захисників країни. Лариса Коренда розмірковує: «Ці фляги, кухлики, казанки, шоломи – всі вони, як у часи Другої світової війни, тільки із тризубом».

Виставка «Україна в огні» триватиме в Музеї книги і друкарства України до 7 грудня.