«Українська артистична пісня» не має кордонів

Музика — особливе мистецтво. Йому підвладний набагато ширший, аніж будь-якому іншому видові мистецтва, діапазон виразу людських почуттів. Особливо мистецтву співу — гуртового чи сольного, так властивого українській душі!

Народився Павло в Англії (Ковентрі) в українсько-англійській родині, у місцині, де була не надто велика українська громада — в основному той пласт еміграції, який вимушено опинився на чужині після Другої світової війни. Саме там, а згодом у Манчестері маленький хлопчик відчув велич і красу українського співу (греко-католицької та православної церков). Власне, літургійна музика українських композиторів — від Бортнянського, Веделя, Вербицького до Гайворонського, Соневицького та інших і була початком. Вона прищеплювала почуття віри й любові до Бога, Батьківщини, до піднесеного мистецтва. Співочі здібності юного співака сприймалися парафіянами із захопленням. Його батько — Василь Гунька, родом із Тернопільщини, не зміг отримати гідної освіти, але все зробив, щоб її отримав син. Спочатку майбутній співак попрацював адвокатом, як і його рідний брат Степан, бо в уяві батька реальні контури отримувала адвокатська фірма «Гунька та Гунька», проте не так склалося...

Доля розпорядилася інакше. Успішно працюючи адвокатом, Павло ні на мить не припиняв занять музикою. Він брав постійну участь у літургіях, співав у хорах. Довелося навіть бути регентом хору «Булава». Забігаючи наперед, відзначу, що Павло Гунька й нині — вже в ранзі всесвітньо відомого оперного співака — не цурається релігійної музики. Нещодавно в Торонто його голос чули в церквах Св. Йосафата, Св. Миколая, Св. Варвари, де він брав участь у Єрусалимській утрені під керівництвом регента Артема Панькевича.

Можливо, читачі здивуються: як це сталося, що заможний адвокат полишає правничу сферу і в 28 років вирішує кардинально змінити долю: віддати себе вокальному мистецтву. У той час Павла підтримала дружина Лариса, родина та друзі. Після навчання в Англії (Royal Northem College of Music) Гунька опиняється в Базелі (Швейцарія), де вже в ролі соліста місцевої опери продовжує своє вдосконалення в царині співу. Багато чим завдячує професору Марії Сандулеску, в минулому блискучої солістки опери в Бухаресті. Саме Базель стає місцем, де молодого співака помітили. І кожна нова партія ставала сходинкою до співочого Олімпу. Нині у репертуарі Павла опери європейського та світового мистецтва (понад 30 партій, брав участь майже в 100 операх). Гунька не заспокоївся на лаврах і продовжує своє мистецьке зростання.

Одного разу співака почув диригент і генеральний директор канадської оперної компанії Річард Бредшоу і запросив у Торонто. Саме на цій сцені талант Павла заблищав різними барвами. Можна пригадати унікальну виставу видатного шедевру Вагнера за участю Гуньки: повна тетралогія «Перстень Нібелунгів», що зайняла кілька вечорів. Або не менш цікавий проект — модерна опера Альбана Берга «Воццек», у якій співак майстерно справився з усіма складнощами — вокально-інтонаційними та драматичними, що буквально заворожило присутніх. До речі, досконале знання, крім української та англійської, ще й французької, італійської, російської, іспанської та інших мов, робить виступи співака неперевершеним у виставах і концертах...

Вже кілька років у Канаді успішно втілюється в життя грандіозний проект «Українська артистична пісня», автором ідеї та його творчим керівником є Павло Гунька. Крім нього, до повної кристалізації ідеї причетні ще кілька осіб, між іншим, ректор УВУ в Мюнхені, професор Л. Рудницький, який добре обізнаний із реаліями української культури. Сутність цього проекту полягає в тому, щоб виконати, записати на CD усі твори для голосу та фортепіано 12-ти найвідоміших українських композиторів! Активна робота над утіленням цього проекту в життя розпочалася п’ять років тому. Першим композитором став Кирило Стеценко: 42 солоспіви було записано в Торонто на двох компакт-дисках у виконанні кращих вокалістів. Комплект супроводжувався книжечками з коментарем музикознавця-композитора Василя Сидоренка українською, французькою, англійською та німецькою мовами. Ця частина проекту продовжувалась яскравими презентаціями альбому пісень К. Стеценка навесні минулого року в приміщенні Опери Торонто, потім побачила світ частина збірки творів М. Лисенка (у травні 2009 р.) за участі організаторів та виконавців цього дійства. Павло Гунька мав повне право заявити, що має намір «за допомогою цього проекту поставити українську професійну пісню на світовий рівень німецької, італійської чи російської». До речі, поширене у нас означення її як романсу на Заході не сприймається, бо звужено асоціюється з романтичною музикою.

Мені пощастило кілька годин поспілкуватися зі співаком. Відбулося це в студії ім. Глена Гульда (приміщенні корпорації СВС). Над утіленням «Української артистичної пісні» активно працює громадський комітет із понад ста осіб. До його складу входять відомі особистості української громади у Канаді, зокрема Леся Бабюк, Петро Яцик, Соня Потічна, Василь Жила і Галина Дитиняк. П’ять років триває співпраця співака з композитором Романом Гурком, який у цій програмі є продюсером і відповідальним за досконалість української вимови у виконанні вокалістів. Мушу дещо пояснити: виконавцями українських мистецьких пісень є співаки, які не володіють українською мовою, але своїм старанним навчанням досягають дивовижних результатів. Наприклад, від самого початку Моніка Вічер, Крістіна Шабо, Расел Браун, Ізабель Байракдарян, Майкл Шад та ще кілька артистів поставилися дуже відповідально до проекту. Чималий досвід в акції має чудовий піаніст Альберт Крайволт — головний концертмейстер Опери Торонто.

— Характерно, що в акції майже немає серед співаків етнічних українців, тільки дехто у третьому чи четвертому поколінні, — зауважує Павло Гунька. — Тобто в них ті самі проблеми з українською мовою, як і в решти. Не буде зайвим нагадати, що це тривалий, але й коштовний проект. Крім Торонто, ми залучили митців із іншого міста — Едмонтона, тобто арсенал українського співу розширюється. Плануємо записати музику дванадцяти композиторів України, а це понад вісім годин музики.

Вже зараз шанувальники вокального мистецтва Павла Гуньки та його друзів можуть «скачати» з інтернету твори Стеценка та Лисенка. До речі, вокальна спадщина останнього — 124 твори — вже повністю зафіксована і чекає свого тиражування. Навесні наступного року відбудеться чергова демонстрація у приміщенні опери розгорненого шестичастинного лисенківського пісенного доробку. Шість дисків із солоспівами М. Лисенка укладені тематично і мають свої назви: «Природа», «Доля», «Кохання», «Історичне», «Філософічне» і «Вокальні цикли», а науковий коментар підготували Дагмара Дувірак і Василь Сидоренко.

Я бачив, як у студії працювала творча команда: Павло Гунька, піаніст Альберт Крайволт і баритон Бред Полегато, майстерно відшліфовуючи кожну фразу, слово, а в музиці відчувається досконалість у кристалізації образу. Завершувалася робота над 199-м солоспівом. Автори мріють, що «Українська артистична пісня» вирушить у широкий світ і це буде вагомою цеглинкою у величній будові національної культури.

ДОВІДКА «Дня»

Павло Гунька — відомий співак (бас-баритон). Гастролював у Парижі, Відні, Мюнхені, Флоренції, Амстердамі, Москві, Женеві, Мадриді, Лондоні, Торонто, Римі, Зальцбурзі... В оперному репертуарі співака понад 30 партій (брав участь майже в 100 операх); серед них головні ролі — Каспар («Вільний стрілець»), Гундінг («Валькірія»), Альберіх («Зігфрід»), Вотан («Золото Рейну»), Дон Альфонсо («Так поступають усі»), Томскій («Євгений Онегин»), Голо («Пелеас і Мелісанда»), Шишков («Записки з мертвого дому»), Борис («Борис Годунов»), Фальстаф, Воццек (однойменні опери) тощо. Співак вільно почуває себе як у класично-романтичній музиці (Моцарт, Вагнер, Верді, Мусоргський та ін.), так і в сучасній (Яначек, Стравінський, Берг). Фахівці відзначають високу вокальну і акторсько-драматичну майстерність. Павло Гунька співав під керівництвом відомих диригентів: Клаудіо Аббадо, Зубіна Мети, Річарда Бредшоу, Джеррі Тейта, Пітера Шнайдера та ін.