Український Кутуньо

На професійну естраду Іво Бобул вийшов 1979 року завдяки протеже — колишньому чернівчанину, композитору Валерію Громцеву, який запросив молодого співка до ВІА «Море» Севастопольського відділення Кримської державної філармонії. А коли Бобул повернувся на рідну Буковину — в Чернівецьку філармонію, то співав разом із сестрами Лідією та Аурікою Ротару у ВІА «Черемош», потім перейшов до ВІА «Жива вода», де замінив Лілію Сандулесу, яка саме перейшла до Волинської філармонії. Незабаром молодим співаком зацікавився новий керівник Чернівецької філармонії Левко Дутківський і написав для нього цикл пісень («Зоряна ніч», «Якщо любиш, кохай», «Я побачив гори», «Краю мій, край»), які записала студія «Мелодія» і випустила на платівках-міньйонах. Здавалося, зроблено серйозний крок на шляху до естрадного Олімпу. Та не все склалося, як гадалося...

1988 року, через інтриги, співак переїздить працювати до Тернопільської філармонії. Іво Бобул на кілька років зник з українського естрадного обрію. Та він не зрадив ні собі, ні пісні! 1990-го він повернувся до всеукраїнського слухача з найвідомішою із своїх пісень «На Україну повернусь» Остапа Гавриша. У цей період на нього звернув увагу і московський композитор Олександр Морозов. Саме він запросив його до свого музичного центру. Пісні «Старе джерело», «Душі криниця», «Голуба вода», «Місячне колесо» вивели Іво Бобула в лідери серед виконавців традиційної української естради. У Черкасах було знято й перший відео-альбом співака «Душі криниця».

Хвилю популярності Іво Бобул зазнав, коли 1991 року повернувся до Чернівців і почав співати в парі з Лілією Сандулесою. Багато пісень з його репертуару стали народними шлягерами. Композиції у виконанні дуету «Берег любові», «А липи цвітуть», «Пломінь мого серця», «Стрілися двоє» звучали тоді скрізь. Хоча самі виконавці тоді частіше співали на сценах Америки, Канади, ніж вдома, в Україні.

— У нас з Лілією був прекрасний дует, голоси чудово зливалися... Попри те, що працювали ми добре, жити разом не змогли. З часом наші погляди почали кардинально розходитися. Двом лідерам утриматись в одній родині складно, — зізнався співак.

До 50-річчя Іво Бобула студією «6 секунд» було видано одразу чотири компакт-диски з вибраним доробком: «Емігрантка», «Тополина любов», «Небеса очей твоїх», «Золота колекція». Після закордонних гастролей іноземні журналісти називати Бобула «українським Тото Кутуньо». Справді, чимось наш буковинець і італійський композитор та співак зовні схожі. Іво зачаровує слухачів своїм голосом — сильним, красивим, душевним...

Сьогодні народний артист України Іво Бобул живе в Києві, та у рідних Чернівцях його можна зустріти дуже часто. Земляки його люблять. Тут Бобул здобув у Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича вищу освіту. Тут живе його донька Людмила з онукою Женею. На місцевій «Алеї зірок» ім’я співака увічнено поруч із видатними буковинськими артистами. А у готелі «Буковина» на нього завжди чекає іменний номер, де він зупиняється, приїжджаючи на Батьківщину. Цей номер-люкс відрізняється тим, що в ньому виставлено матеріали та фотографії, які розповідають про життя і творчість народного артиста України Іво Бобула. За відсутності митця тут може оселитися будь-хто. Проживання коштує 315 гривень за добу.

Нині Іво Бобул продовжує свій творчий шлях концертною діяльністю, розширює репертуар новими піснями та передає студентам — молодим співакам — свій сценічний досвід як педагог естрадно-циркової академії імені Л. Утьосова.