Урок англійської в... театрі

У рамках Року англійської мови в Україні Київський академічний театр ляльок підготував інтерактивну виставу-урок, де діти від трьох років у ігровій формі вивчають іноземні слова.

Автором п’єси та режисером вистави «Мишка та рожева стрічка» є Руслан Неупокоєв, художником — Микола Данько, а музику написав композитор Максим Петренко. Ролі виконують дві групи акторського складу: прем’єру зіграли Лідія Шевченко та Вадим Доценко, а наступного разу перед наймолодшими глядачами на сцену вийдуть Ольга Підвальнюк і Роман Молодій.

У основі сюжету Руслан Неупокоєв використав англійську казку «Гонорова миша», яка, на його думку, найкраще лягає під вивчення англійської мови. Оскільки вистава була інтерактивною, частина її успіху залежала від активної участі дітей, особливо від їхнього володіння англійською мовою. З огляду на це, важливо було зберегти баланс між кількістю англійських та українських слів.

У перспективі діяльності театру — створення серії схожих педагогічних вистав для малечі, яким ще немає трьох років. «Ідею такого театру ми запозичили в поляків, які люблять робити виста ви для зовсім маленьких дітей. Можливо, в майбутньому це буде майстер-клас, де актори разом із дітьми робитимуть ляльки, а потім разом розігруватимуть виставу», — розказав «Дню» Руслан НЕУПОКОЄВ.

— Наш театр не боїться експериментів, — підкреслює Ілля ПОВОЛОЦЬКИЙ, керівник літчастини Лялькового театру. — І хоча нині відчувається відсутність драматургії для театру такого напряму, бо тут робота над створенням п’єс та художніх образів суттєво відрізняється від драматургії для класичного театру, ми готові до творчих пошуків. Якщо в класичному театрі актор є сам для себе основним матеріалом для роботи, то в Ляльковому театрі треба вміти працювати з лялькою так, щоб вона стала дійовою особою.

Маленькі глядачі жваво реагували на побачене на сцені. Вони із задоволення включилися в гру-урок і разом із акторами повторювали слова англійською, а у фіналі весело сміялися й аплодували. Контакт і порозуміння двома мовами відбувся, чого й хотіли досягти творці вистави. До речі, цю постановку лялькарі присвятили пам’яті Миколи Івановича Петренка, керівника Київського академічного театру ляльок, якого не стало 20 червня...