Великий Пересмішник Юрій Тимошенко

Чепурненька Тарапунька — річка у Полтаві, на якій виріс Юрко з трохи неоднозначним прізвищем Тимошенко. Згодом хлопчина вивчився на актора, точніше, артиста розмовного жанру — і на естраду. У 20 років зіграв першу роль у кіно. Війну пройшов як банщик Мочалкін. Після війни за роль солдата Костянтина Зайченка у фільмі «Падіння Берліна» отримав Сталінську премію. Тоді Юрій Тимошенко придбав велику скриню для скарбів: зберігав колекцію радянських марок (тема — хронологія) і детективи англійською мовою. Виступав як Бублик, але щось муляло, не подобалося...

Аж поки О.Довженко не сказав, що річка його дитинства може поділитися своїм іменем. Так з’явився цибатий, трохи недоколиханий міліціонер Тарапунька.  Поряд із суржикомовним Тарапунькою розумним, еталонно-мовним виступав одеський єврей, електромонтер Штепсель (Юхим Березін). Цей дует був дуже вчасним, адже кремлівські генетики закінчували експерименти з селекції російськомовних безбатченків. Вони запросили Остапа Вишню до співпраці. Той попросив: «Ну, хлопці, прочитайте мені хоч щось... Я не знаю, що таке інтермедія». Вони показали кілька хітових інтермедій. Він послухав і визнав: «Ні, краще я буду грати на барабані...» Після цього сценарії писали Каневський і Віккерс.

Так образ Тарапуньки, талановито зіграний українцем, упродовж 40 років допомагав виховувати сором за націю та комплекс меншовартості. Кількість їхніх концертів не регламентували, виступали вони за спеціальними окладами — 19 крб за концерт. За роботу актор був нагороджений чотирма орденами, а також медалями... Під час гастролей в Ужгороді прямо на сцені у Юрія Тимошенка стався інфаркт. Майже місяць довелося пролежати в лікарні. А на вокзалі перед від’їздом, коли ніхто не бачив, актор закурив. Стало зле, інсульт, упав у кущі. А люди поспішали, проходили повз (чи мало у нас алкашів валяється?). Великий Пересмішник покинув світ...