Віра КИТАЙГОРОДСЬКА: «Народ перейшов межу страху!»

«Здається, що це сон. Що ось розплющиш очі, і нічого такого немає — ні пікетів, ні барикад, ні розривів гранат, ні понівечених людей, ні зниклих опозиціонерів, ні пожеж, ні димових завіс, ні в’язниць із їх ненажерливими щелепами.

А наші люди гарно відсвяткували, пощедрували-повіншували, і йдуть до роботи або ж на навчання, або ж на концерти і вистави або ж летять до пологових будинків, або цілуються під вальс Мендельсона, або ж охрещають нового громадянина у вбраній іконами церкві...

Інженери плодять свої інтелектуальні проекти у науково-дослідних бюро, медики працюють в надсучасних лікарнях, письменники пишуть шедеври, композитори творять монументальні симфонії, художники — епічні полотна... Всі люблять одне одних, усміхаються зустрічному, діляться гарними новинами. Живуть! Едем на твоїй землі!

І головне, ніхто не думає про владу — є вона чи нема, є у нас «беркут» чи це лише назва орла на говді над Дністром.

Але, розплющуєш очі, а ти не в раю, у пеклі. Ти знову під Крутами, Жовтими Водами, під Хотином, під Берестечком, на Майдані. І тебе б’є чорна німота і плює тобі в лице. І поки спить бодай один в Україні сущий, раю не буде — ні на землі, ні у небі», — написала Віра КИТАЙГОРОДСЬКА, голова ЧОСПУ, головний редактор газети «Буковинське віче». Про ситуацію в Україні і, зокрема, у Чернівцях, що буде далі — наша розмова.

— Процес, що спонукав появу Євромайдану, тривав не день і не тиждень. Заяви влади про нашу неготовність бути з Євросоюзом — це лише остання краплина у морі народного гніву, — вважає Віра Китайгородська. — В українському суспільстві практично перестали існувати громадянські механізми — їх штучно атрофовано і ліквідовано. Так звані ради (причому всіх рівнів) перейшли на обслуговування бізнесових інтересів правлячої партії. Якщо до 2008 року у представницькій владі ще існувала бодай якась дискусія, то тепер все вирішують за змахом палички диригента — регіонала. У кожній обласній раді є свій Чечетов, а в регіоні — «смотрящий». Такий термін як народовладдя став архаїзмом, а доступ до влади, як і до інформації про те, що відбувається у її кабінетах, став недоступним. Нині в Україні перестали діяти правові механізми. Прокуратура, суди, адвокатські асоціації зрослися в одну каральну систему — схему вибивання грошей. Уже майже два роки моя родина живе у стані «правового екстриму» — змушена захищати себе у прокуратурах і судах. Провокація проти мого чоловіка — лікаря-хірурга потрясла громадськість Буковини. Мене вжахнули способи і методи зачистки національної інтелігенції (очевидно, це теж один із методів самооборони). Скажу лише, що нишпорки супроводжували нас скрізь, навіть у церкві... І супроводжують донині.

Українська громада стала електоратом, який перетворився на такий собі «перегній» для успішного розподілу національних благ, бюджетного, лісового, водного, земельного ресурсу. В Україні дуже швидко закріпився феодальний лад, де виключено елементарний вплив на ситуацію такого прошарку як інтелігенція. Вона не те що збідніла, вона стала злиденною і водночас абсолютно безправною.

— Я ви вважаєте, що спонукало людей до національного спротиву?

— По-перше, «Покращення життя вже сьогодні» не відбулося ні позавчора, ні вчора, ні сьогодні. Натомість, проти народу вишикували силовиків, яким дозволено чинити «зачистки», відстежувати активістів, знущатися з майданівців, кидати їх до в’язниць. Феномен мудрості й мирності нашого народу наштовхнувся на феномен «Беркута», — батьки яких переважно на заробітках за кордоном, а всі життєві «блага» заплачено загарьованими Європами...

По-друге, ухваленням 16 січня скандальних законів влада узаконила диктатуру і обмежила права і свободи громадян. Такого не дозволили б собі навіть окупанти на захопленій території, це — поштовх до національного спротиву, до спротиву кожної душі, до спротиву розуму. Нині народ вийшов за межу страху! А влада, цинічно торгуючись з опозицією про перемир’я, жодної поступки не вчинила. Натомість, до Києва продовжують стягувати за провладні гроші найманців, а за бюджетні — внутрішні війська. Боротьба з Євромайданом, народовладдям розгортається ще жорстокіша, можливо, невідкрито, а через тих же спецпризначенців та провокаторів, яких чимало у правоохоронних органах. Тому змінювати і люструвати треба всіх і вся (запозичити досвід, бодай у Чехії чи Німеччині)! Інакше розпочнеться затяжний процес перетягування линви і переможуть не розумніші чи совісніші патріоти, а спритніші...