Як MI-6 допомогла ЦРУ повернути «Доктора Живаго»

«Доктора Живаго» повернули радянським читачам: MI-6 таємно передала рукопис російською мовою ЦРУ, про що повідомляє нова книга, пише кореспондент The Guardian Люк Гардінг.

«Нещодавно розсекречені документи ЦРУ підтверджують, що 1957 року неназваний співробітник британської розвідки зміг скопіювати на плівку оригінальний текст Пастернака. Влітку попереднього року Пастернак довірив роман деяким своїм закордонним знайомим після того, як стало цілком очевидно, що радянська влада заборонить публікувати його. До їхнього числа входив його італійський видавець Джанджакомо Фелтрінеллі», — йдеться у статті. Пастернак також передав рукопис двом викладачам з Оксфорда, котрі відвідали його,   — Ісаї Берліну та Георгію Каткову, кожен з яких окремо зустрічався з Пастернаком у нього на дачі в Передєлкіно, відзначає автор.

Меморандум ЦРУ, датований 2     січня 1958 року, повідомляє про те, що MI-6 передала копію оригінального рукопису американській розвідці. У ньому сказано: «До цього додаються два рулони фотоплівки, які є негативами фотокопії «Доктора Живаго» Пастернака. Їх нам передав X, який просить, щоб їх пізніше повернули».

Роль ЦРУ в поширенні роману в Радянському Союзі розкривається в книзі «Справа Живаго: Кремль, ЦРУ і битва за заборонену книгу» (The Zhivago Affair: The Kremlin, the CIA, and the Battle over а Forbidden Book), написану журналістом Washington Post Пітером Фінном та дослідником Петрою Куве. Книга побачить світ наступного тижня, повідомляє автор статті.

Проект «Живаго» був однією з багатьох таємних видавничих програм, що спонсоруються ЦРУ і які процвітали за часів холодної війни, пояснює журналіст. Метою цієї «м’якої сили» було невловимо підривати радянську систему — як висловлювалося ЦРУ, «підсилюючи схильність до культурної та інтелектуальної свободи і незадоволення її відсутністю».

У секретному меморандумі глава цього підрозділу ЦРУ Джон Морі писав: «Гуманістична ідея Пастернака про те, що кожна людина має право на особисте життя і заслуговує на повагу як особистість, незалежно від ступеня політичної лояльності або заслуг перед державою, є фундаментальним викликом радянській етиці самопожертвування індивіда на благо комуністичної системи».

«Фінн уперше звернувся до ЦРУ з проханням дозволити використовувати документи, що мають стосунок до «Доктора Живаго», 2009 року. Агентство відмовилося, однак потім змінило своє рішення», — йдеться у статті. «ЦРУ загалом не хотіло давати допуск до більшої частини матеріалів, пов’язаних з «культурною холодною війною» та її видавничою програмою. Але в цьому випадку, мені здається, вони не вгледіли нічого, що могло б завдати шкоди ЦРУ», — повідомив Фінн в інтерв’ю The Guardian.

Автори книги робили запит до MI-6, щоб зрозуміти, чи готова організація оприлюднити те, як вона отримала незаконну копію «Доктора Живаго». MI-6 відповіла, що вирішила не відкривати свої архіви заново після публікації офіційної історії організації 2010 року. «Звичайно, ми знаємо, що у видавця була копія, як і в Берліна, Каткова, родини Пастернака, перекладачів і низки інших людей. Але хто саме [був справжнім джерелом, що передало рукопис британській розвідці]? Про це залишається лише здогадуватися», — сказав Фінн.