Як ставали козаками?

Серед творів сучасної літератури для дітей шкільного віку привертає увагу яскравістю неповторного світу пригод, захопливих відкриттів історична трилогія Володимира Рутківського «Джури». Вже сама назва може заінтригувати: хто ж вони такі, ці джури, та звідки походять? Ті школярі, які цікавляться історією, неодмінно мають знати: то молоді вихованці, зброєносці та помічники досвідчених козаків часів Війська Запорозького. Стати джурою міг далеко не кожен, а лише той, хто був придатний до козацької служби, пройшовши певні випробування, як фізичні, так і моральні.

Трилогія складається з книг «Джури козака Швайки», «Джури-характерники» і «Джури та підводний човен», які вийшли у київському видавництві «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» впродовж останніх чотирьох років. Перша книга «Джури козака Швайки» вводить читача у світ двох хлопчиків — Санька і Грицика, які живуть у селі Воронівка в часи вольностей запорозьких козаків та жорстокостей польських панів і татарських ханів. Доля зводить їх із козаком Швайкою — мужнім воїном, народним месником, який визволяє селян із татарського ясиру, захищає місцевий люд від панської сваволі та карає підступних зрадників. Товариші по зброї називають його «невловимим, як вовк, і всюдисущим, як лис».

Усі романи трилогії мають напружений пригодницький сюжет. Якщо в першій книзі Грицик і Санько здебільшого вчаться військової науки у досвідчених козаків, а віщування та навіювання — у діда-пустельника Кудьми, то в другій і третій безпосередньо беруть участь у бойових операціях на суші і на морі.

Сюжети романів складаються з багатьох цікавих пригод і повчальних історій. Вражаючим, наприклад, є бій між козаками і татарами у плавнях, де показано нищівну тактику ближнього бою, яку козаки застосовували проти ворога переважно із використанням холодної зброї. Інший не менш емоційний епізод — нічна вилазка до ворожого табору з метою викрадення листа хана Менглі-Гірея. Тут перед читачем гіперболізовано розкривається міць таємної зброї козаків-характерників, які одним гострим поглядом могли зупинити запального коня, навіяти сон охороні, перевтілитись, якщо потрібно, й у хижого звіра. Захопливо сприймається описана в романі сцена, коли Санько з друзями, долаючи пороги на Дніпрі, знаходить печеру з таємним отвором у паралельний світ. Автор ніби навмисне перемежовує у романах реальне з казковим, намагаючися максимально розширити дитячу уяву, дати простір фантазії...

Окремої оцінки заслуговує художнє оформлення трилогії, виконане талановитим графіком Максимом Паленком. Ним створено близько трьохсот ілюстрацій, які позначені глибокою метафоричністю й асоціативністю. Основні персонажі твору графічно зображені на сторінках видань так, що за якоюсь однією-двома деталями можна легко вгадати їхні риси характеру, вдачу, настрій, симпатії та антипатії. Тим більше, коли вони мають такі промовисті прізвища, як Швайка, Вирвизуб, Хвостокрут, Кривопичко, Колотнеча, Чорторий, Кощавий... Графічні роботи, вміщені в трилогії, доповнюють текст. Наприклад, у романі «Джури-характерники» розповідається про те, як татарин Рахмон торгував з дідом Кібчиком. Максим Паленко зобразив їх обох верхи на екзотичних тваринах, силуети яких нагадують форму монет часів Кримського ханства. Причому зліва показано аверс монети, а праворуч її реверс. Художник спеціально досліджував, як виглядали срібні дирхеми і мідні пули у XV—XVI століттях, адже саме в цей період відбувається дія в історичній трилогії.

Історична трилогія «Джури» Володимира Рутківського відзначається високою мовностилістичною культурою. Виклад у кожному з романів досить простий для дитячого сприйняття, збагачений художньою образністю та мистецькою вишуканістю. Тут багато влучних порівнянь, епітетів і метафор. Для передачі народного колориту автор полюбляє вмонтовувати в текст характерні прислів’я та приказки, що мають давнє походження. Коли потрібно висміяти вчинки негативних героїв трилогії (приміром, зрадника Тишкевича або пана Заремби), подається їхній гротескний опис. Чимало в романах трилогії і суто татарських слів та висловів, у поясненнях до яких зазначено точний переклад українською. Завдяки згаданим у тексті давнім назвам причорноморських міст, таких як Гьозлов, Ак-Шейх, Джурча, Азі-Кале, Карасубазар, Акерман, Хаджибей, а також військових формувань (чамбул, улус, тумень) перед юним читачем відкривається історична панорама минулого півдня України, Кримського півострова.

Роман «Джури козака Швайки» 2007 року посів друге місце у всеукраїнському рейтингу «Книга року», а торік роману «Джури-характерники» було присуджено перше місце цього ж престижного рейтингу. Нинішнього року історична трилогія Володимира Рутківського висунута видавництвом «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» і Державним комітетом телебачення та радіомовлення України на здобуття Шевченківської премії у номінації «Література».