Закарпатський хор врятує статус національного та голос Клари

Звання «Народний артист України» присвоєно солістці заслуженого Закарпатського народного хору Кларі Попович- Лабик. Протягом 40 років вона є примадонною цього самобутнього колективу. Зараз артисти готуються до відзначення наступної осені 60-річчя Закарпатського хору.

Клара Попович-Лабик розповідає, що народилася разом із хором, адже їй нещодавно виповнилося 60 років. Після закінчення Ужгородського музучилища прийшла в колектив. Тут одружилася з танцівником Іваном Поповичем, тут нині співає їхня донька Аня. Колеги називають Клару неперевершеною мрійницею й оптимісткою. Не озлобилася від того, що 30 років минуло від заслуженої до народної артистки України. Усе на світі, навіть часто гроші, їй заміняють пісні. Знає їх тисячу, а може й дві. Виконує переважно народні — місцеві закарпатські, а також українські, словацькі, угорські, румунські, російські. Кращі увійшли до платівки й диску.

Голос у неї — народний, відкритий альт. Свого часу сватали солістку до хору імені Верьовки, але не зрадила рідному Закарпаттю. Їй постійно пропонують свої твори як професіонали, так і самодіяльні композитори й вона нікому не відмовляє. Разом із художнім керівником хору, прекрасним оркестрантом Михайлом Вігулою дають їм нове життя. «Клара Ласлівна, — стверджує М. Вігула, — володіє неординарними вокальними даними, які виховати в людини неможливо. Це — дар божий. Кожна пісня — народна, легенька, простенька — це маленька жанрова картинка в її виконанні. Настільки вона відчуває образність». Із сучасних композиторів найбільше їй подобається Микола Попенко з його вмінням заглибитися в саме денце закарпатської душі.

Тепер у Закарпатському хорі стало дві народні артистки. Перша, балетмейстер Клара Балог, у колективі 59 років. Обидві Клари нині переймаються тим, як відродити колишню славу хору. Хоча в нинішньому році зарплату артистам підняли на 50 відсотків, плинність велика серед танцівників, співаків-чоловіків. Порятунок бачать тільки в присвоєнні колективу статусу національного. Адже Закарпатський хор єдиний в Україні свій репертуар базує на творах національних меншин. Концерти відбуваються 5—6 мовами. Готується звернення до відповідних державних структур.

Клара Попович-Лабик також викладає уроки музики та співу в ужгородській загальноосвітній школі № 1. Якщо у вересні мало хто з першокласників знає хоч одну закарпатську народну пісню, то вже в кінці навчального року — десятки. І діти, як і навчителька, вже назавжди запалені фольклором.

Клара Василівна на відзначенні 40-річчя творчої діяльності озвучила глядачам свій життєвій девіз: «Доки Бог мені дає голос, я співаю. А дякуючи Богу, я співаю».