Згадуємо Шашкевича
Як на Галичині готуються до ювілею основоположника нової української літератури
Днями Львівська національна галерея мистецтв представила відреставрований іконостас із собору Архангела Михаїла с. Гумниська (Буського району). Цей захід приурочили до 200-річного ювілею Маркіяна Шашкевича — видатного поета, зачинателя нової української літератури в Галичині, священика, громадського діяча, речника відродження західноукраїнських земель, письменника, засновника літературного гуртка «Руська трійця» та ініціатора видання альманаху «Русалка Дністровая».
— Кожен день царські ворота цього іконостасу під час церковної служби (1838 року) відкривав отець Маркіян Шашкевич, а тому вони мають не лише велику мистецьку цінність, але й меморіальну. У Львівську картинну галерею іконостас було передано в першій половині 1990-х років, він зберігався в її філії — фондових приміщеннях Олеського замку, — розповів генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Борис ВОЗНИЦЬКИЙ. — Реставрація іконостасу проводилась впродовж 2008—2009 років співробітниками Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, яким керує Мирослав Откович.
Відреставрований іконостас невеликий, класичної будови, п’ятиярусний. Складається з намісного ряду із царськими воротами та дияконськими дверима, празникового, апостольного із центральною іконою іконостаса «Моління» (Деісус), пророчого ряду та Розп’яття із Пристоячими — Богородицею та Іваном Богословом, котрі вгорі собою увінчують іконостас. Іконостасні образи є різностильовими і різночасовими: ікони намісного ряду — «Богородиця Дороговказиця» та «Христос Учитель» написані в XIX столітті, але більшість ікон виконано майстрами-іконописцями кінця XVII — початку XVI—II століть, котрі представляли славнозвісну Жовківську школу малярства.
Втім, село Гумнисько пов’язане не лише з пастирською службою отця Шашкевича, а й із його особистим життям. У травні 1838 року Маркіяна, після закінчення Львівської духовної семінарії, було висвячено на священика, і він, щойно одружившися з Юлією Крушинською, був направлений на церковну службу. Село Гумнисько — перша церковна парафія, в якій він прослужив чотири місяці. Там він провів і свій медовий місяць. Пізніше були інші душпастирські парафії, але всі у віддалених селах: Нестаничі Холоївського деканату та Новосілки Глинянського деканату, де й помер від туберкульозу Шашкевич (йому було усього 39 років) і похований на сільському цвинтарі. Вдові отця Маркіяна Шашкевича, котра прожила з ним лише п’ять років, Бог дав довгий вік: вона дожила до 92-річного віку, пережила не лише свого чоловіка, але й двох синів: Святослава, котрий помер не доживши й року, та Володимира, котрий, як і батько, помер від туберкульозу 1846 року. Побачила Юлія Крушинська в 1891 році і величне перепоховання свого покійного чоловіка на Личаківському цвинтарі у Львові, яке було приурочено до вісімдесятиріччя від дня його народження.
2011 року відзначатимемо 200-річчя з дня народження отця Маркіяна Шашкевича. До цієї поважної дати у Львові планується зробити багато: видати зусиллями громадської організації «Мистецький фонд імені короля Данила» альманах «Русалка Дністровая», який був написаний у Львові ще 170 років тому, але так жодного разу тут і не видавався, встановити меморіальну дошку на вулиці Вірменській, 35, де в 1830-ті роки була гімназія, в якій навчався поет, встановити літературну премію імені Маркіяна Шашкевича, вперше на сцені Львівського оперного театру виконати його симфонічні твори та оперу «Олена», партитура якої зберігається в Науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України і вельми зацікавила Мирослава Скорика. До речі, немає і сьогодні повного академічного зібрання творів «Руської Трійці», а є лише однотомник, укладений відомим літературознавцем, фольклористом академіком Михайлом Возняком ще 1912 року! Але найважливіше — відновити церкву Святого Духа, яка була збудована ще у XVIII столітті при Львівській духовній семінарії і де в 1830-х роках вчився Маркіян Шашкевич. Нагадаємо, у вересні 1939-го під час бомбардування церква була зруйнована і сьогодні про неї нагадує лише вціліла церковна дзвіниця, в якій вже 20 років розміщений музей «Русалка Дністровая», а поруч із дзвіницею — пам’ятник Маркіяну Шашкевичу. Відбудована церква Святого Духа, де зберігатиметься і відреставрований іконостас з церкви Архангела Михаїла села Гумниська, разом з музеєм та пам’ятником становитимуть єдиний великий меморіальний комплекс пам’яті Маркіяна Шашкевича у Львові.
ДОВIДКА «Дня»
Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 року в селі Підлісся Золочівського повіту в Галичині, в родині священика. Вчився у Львівській та Бережанській гімназіях, а з 1929 року — у Львівській духовній семінарії. В 1833—1837 роках заснував Галицьке літературне об’єднання «Руська Трійця». Збирав усну народну творчість, писав поезію, прозу, перекладав сербську, чеську та польську поезію. В 1833—1834 роках видав фольклорні збірники «Син Руси» та «Зоря». А в 1837 році разом з Я. Головацьким та І. Вагилевичем уклав альманах «Русалка Дністровая», який вийшов у Будапешті. Альманах був написаний мовою, наближеною до тої, якою говорив і думав простий народ. Помер 7 червня 1843 року в селі Новосілки, де й був похований. А 1891 року відбулося його перепоховання на Личаківському цвинтарі у Львові.