«Звірі» підкорили і сцену, і зал

Літературні опуси Леся Подерв’янського, засновані на хорошому знанні класики, повні гіркого сарказму і яскравого гумору, властивого витокам української літературної спадщини, давно вже читаються з непідробленим інтересом не лише на теренах нашої країни. Написані суржиком, який, знову ж таки, використовувався незабутніми класиками, з чисельними вкрапленнями нецензурної лексики, вони дивним чином позбавлені вульгарності і смішать до сліз. Щоправда, дітям на ніч їх не прочитаєш (але ж для цього існує дитяча література).

Творам Подерв’янського давно вже тісно в межах друкованої продукції, і вже були здійснені успішні спроби їхніх театральних інтерпретацій. А новий досвід перетворення їх на оперне лібрето, повноцінну музичну виставу просто вразив зал.

За жанром, визначеним авторами, це — SMS-опера. Звучить незвично і привабливо. Я б назвала дійство мюзиклом у стилі фарсосатири. Але суть не у визначеннях, а зрештою — вийшла професійна, художньо цілісна і дуже сучасна вистава.

Розповідати зміст будь-якого твору, тим більше в рецензії, справа невдячна і марна. Дивитися треба, читати! Скажу лише, що головні герої — суперсексуальна хижачка Білка (Лі Берлінська), порочний, наділений усіма новомодними комплексами Кіт (Дмитро Вівчаюк) і «народний» Міха (Олег Примогенов), які волею долі зустрілися в дрімучому лісі, дивним чином наслідуючи чеховських героїв, пішли світом «у пошуках істини». Отримавши в славній Сизрані пророкування слави, автор кидає їх в епіцентр державної машини, зі всією її «красою» — божевільними диктаторами (які, втім, завжди знайдуть між собою спільну мову), служивими лизоблюдами, збоченцями, якими завжди кишить хвора влада, тощо. Здійснивши «приголомшливі подвиги», виконавши бажання вождя, доторкнувшись до свята святих  — Кремля і Берліна, «помилувані» звірі потрапляють у рідне лісо-сибірське середовище, виконуючи в якості коди оду кумівству.

Автор тексту, він же — сценограф, і вербально, і візуально чітко позначає характери героїв і часу. Стилізовані Анастасією Подерв’янською костюми органічно доповнюють сценографічні вишукування. Вся команда працює відмінно — художник по світлу Петер Мюллер, режисер Андрій Крітенко, графік Михайло Александров, скульптор Олександр Смирнов і творець відео Ксенія Шинкарук. А композитор В’ячеслав Назаров з музики відомих опер, оперет, шансону, народних мелодій і міських романсів створив дивовижно цілісну музичну канву цього оригінального твору.

За невеликий репетиційний період виник зіграний акторський ансамбль, де кожен виконавець володіє всією палітрою акторської майстерності — вокал, мова, пластика. Гомеричний регіт викликає тандем танцюючого Гітлера (Євгеній Капорін) і Сталіна (Іван Завгородній), який так цінує балет, співає. Причому зі сцени йде живий звук.

«Звірі», на мою думку, більш ніж успішна спроба створення сучасного українського мистецтва. Вистава з честю може представляти Україну за кордоном. Але головне, аби у творців вистачило фінансів та ентузіазму показати її нашому, українському, глядачеві. Молодці меценати, які підтримали ідею її створення. І будуть удвічі молодці, якщо подарують її всій Україні.